АвторизаціяРеклама

  1. Новини
  2. »
  3. Новини Борисполя
  4. »
  5. Пішов з життя колишній начальник Бориспільської ОДПІ Юрій Григорович Пащенко

Пішов з життя колишній начальник Бориспільської ОДПІ Юрій Григорович Пащенко

Новини Борисполя

Пішов з життя колишній начальник Бориспільської ОДПІ Юрій Григорович Пащенко Як стало відомо редакції інтернет-видання «Це Бориспіль», 31 грудня 2021 року, пішов з життя колишній начальник Бориспільської обласної державної податкової інспекції Юрій Григорович Пащенко.
Юрій Григорович пропрацював у податковій більше 30-ти років. Спочатку, як простий працівник фінансового відділу міськрайвиконкому. Потім, у 25 років його призначають начальником фінвідділу, наймолодший спеціаліст такого рангу на всій Україні. Наступний етап – начальник ОДПІ.

Попередньо відомо, що Ю.Г. Пащенко пішов із життя через ускладнення причинені коронавірусною інфекцією. Наприкінці жовтня йому виповнився 61 рік.

Висловлюємо щирі співчуття родині Юрія Григоровича Пащенко. Царство Небесне та земля йому пухом. Поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами, підтримуємо Вас у годину скорботи.

П.С. Ми розшукали інтерв’ю з Юрієм Григоровичем, яке він давав напередодні свого 50-річчя. Тоді ще як начальник Бориспільської ОДПІ.

Із архіву

- Юрія Григоровичу чому ви стали економістом?
- В десятому класі я, знаєте, ким хотів бути? Хотів бути кухарем. Ледь не став, чесно – поруч якраз був кулінарний технікум. А потім прочитав книгу Теодора Драйзера «Фінансист». До того не знав, що таке фінансист, але я захотів ним стати. Знайшов у довіднику Київський інститут народного господарства і подав туди документи.

- Батьки вас підтримали, схвалили ваш вибір?
- Звичайно. Правда, батько спочатку хотів, щоб я був військовим, як він. А потім змирився.

- Не жалкуєте, що обрали саме цю професію?
- Не жалкую. Я вже 30 років на одному місці і може здатися, що життя не склалося. Нікуди не зміг висунутися. Навпаки, мені багато разів пропонували перейти і в обласну податкову, і в головну податкову. Але в житті важливо знайти саме своє місце. Якщо ти туди потрапив, навіщо шукати краще? Це велике щастя, коли твоє покликання співпадає з твоїми можливостями. Я відчуваю, що це моє, що я займаюся улюбленою справою, що я спеціаліст у цій галузі. Тож, навіщо мені щось змінювати?

- Розкажіть, як ви починали в Борисполі? Наскільки мені відомо, ви нетутешній?..
- Звідки я – це взагалі найскладніше питання. Взагалі мої коріння, всі родичі в Дніпропетровської області. Однак, мій батько військовий, тому родина майже ніколи не сиділа на місці. До восьми років ми стільки змінили квартир – починаючи з Далекого Сходу, аж до Німеччини.
А в Бориспіль потрапив дуже просто – за направленням. Ось так я й почав працювати в фінансовому відділі міськвиконкому. Зараз їх два: в районі та в місті. Тоді був один.

- Страшно було попервах?
- Коли молодий – нічого не страшно. Навпаки, романтика. Пропрацював простим фінансистом, потім перевели на посаду заступника начальника. 1985 року призначили завідуючим фінансовим відділом. Це щастя тоді було. Коли мене приймав міністр фінансів Козерук (раніше їздили до міністра, така була церемонія призначення на керівну роботу, - ред.), він мені сказав: Ти наймолодший в Україні! Не боїшся? Відповів, що не боюся, бо був готовий до цього. В 25 років я став наймолодшим начальником фінансового відділу в Україні.

- На таке високе призначення вплинув ваш професіоналізм?
- Раніше іншого й не було. Це зараз різні методи використовують і керівниками стають не ті люди. Тоді – тільки за професійними якостями. Взагалі, за радянських часів існувала інша система підбору кадрів та розстановки спеціалістів. Якщо ти був дурнем, ти ним і залишався. Ніхто б тебе не висунув на керівну посаду. Фільтрація була серйозною.
Власне це й вплинуло на призначення мене в 90-х роках начальником податкової інспекції. Дали мені посаду й сказали: «Організовуй, займайся.» Не було нічого: ні техніки, ні спеціалістів, ні приміщення. Починали все з нуля.

- З якою проблемою зіштовхнулись на перших порах?
- Складно було підібрати кадри, організувати роботу. Зараз чисельність працівників досягає 120 осіб, включаючи міліцію. Тоді було кілька працівників. Працює близько 20 відділів по різними напрямками оподаткування. Все це треба було створювати, навчати людей, контролювати, організовувати та виконувати поставлені плани.
Легко точно не було. По-перше, перед тобою стоять завдання виконати прибуткову частину бюджету (зібрати податки), проконтролювати дотримання законів на території, яку контролюєш, і не влізти в неприємності, не порушити закон. Нас перевіряють так, як ні яку іншу службу: і прокуратура, і СБУ, і наші внутрішні контролюючі органи. Тут звичайно просто не буває. Буває не просто важко, а нестерпно важко.
Особливо важким був 1995 рік, під час розгулу бандитизму та рекету. Вулицями ходять організовані злочинці, а нам потрібно з них зібрати податки. Насправді, це дуже непросто. Я зокрема з рушницею спав. Заряджав рушницю, клав її біля ліжка і так лягав спати. Було таке, що близько тижня ходив із цілодобовою охороною. На нас неодноразово робились спроби замахів. Все було в житті.
Працювати в нас не просто, але цікаво. Я вважаю, що наша робота найцікавіша. Ми є унікальними спеціалістами в різних галузях: будівництві, промисловості, сільському господарстві, авіації. Нам усе треба про них знати. А для цього треба кожного дня вчитися.

- Ви теж вчитеся?
- Я пропрацював економістом 30 років. І щодня навчаюся: читаю, пізнаю, вивчаю. Якщо людина не навчається, вона не цікава. Я навіть своїм новим співробітникам, які приходять до нас працювати, кажу: «Навчайтеся!» Якщо цього не робити, можна відстати від життя, втратити властивість орієнтуватися. Тоді ти не зможеш володіти ситуацією, орієнтуватися в потоці інформації, з’являться помилки. Тебе в один прекрасний день викинуть за борт, бо ти не справляєшся зі своїми обов’язками.
На перший погляд наша робота видається простою: «А що там, папірці перекладають…» Насправді, вона вимагає витримки, знань, досвіду роботи. Кілька останніх цифр. Минулого року, за результатами перевірок ми виявили приховування податків на суму 29,7 млн. гривень. Попередили незаконне відшкодування НДС із бюджету на 91 млн. гривень. За дев’ять місяців цього року вже виявили 30 млн. гривень, попередили – на 52 млн. Це сухі цифри, але за ними стоїть кропітка, важка робота нашої інспекції. Ми рятуємо гроші від розкрадання, які можна направити туди, де потрібно.
У нас чомусь, якщо підприємець приховує податки, він у пошані. Це мене завжди вражає. Коли він почне розуміти, що податки ідуть не Пащенку в кишеню? Наприклад, хтось приходить у лікарню, бачить у якому все стані і починає скаржитися: чому там обладнання застаріле, чому ліків не має, чому так погано лікують. А лікують так, бо підприємці недоплачують у бюджет, приховують необхідні на це гроші. Тому нічого й не йде на розвиток охорони здоров’я.
Підприємець платить не податковій інспекції, він платить своїм дітям – тільки через місцеві бюджети, через державний бюджет. Воно ж усе й повертається. Якщо, скажімо, половина підприємств буде приховувати податки, хіба наші школи будуть мати обладнання, комп’ютери? А місцеві бюджети на 100% фінансуються за рахунок тих відрахувань, які ми збираємо з підприємств.

- На одного працівника припадає мільйон на рік? Але ж ваші зарплати?..
- Голі ставки, які отримують державні службовці, це анахронізм. Його давно треба міняти. Коли людина починає заробляти ГРОШІ, вона змінюється. В неї з’являється стимул ставати професіоналом. Колись, у 95-му році, ми першими впровадили систему за якою в місцевий бюджет дораховувались платежі, а вони частину віддавали нам на розвиток служби. Винесли питання на сесію, депутати підтримали. Навіть пропонували забирати більше. Мені навіть довелося їх відмовляти. І ця система знайшла підтримку, її почали застосовувати в інших районах. Тоді, в 95-му році, ми дорахували у бюджет 30% від прихованих податків по області.
Саме тоді людей почали стимулювати – виплачувати невеличкі премії за добру працю. Кожен знав: якщо він добре працює, він добре й отримає. Вони почали читати закони, самовдосконалюватися. Навчалися щодня. Зараз податкова інспекція достатньо розвинута, не та, якою була в 90-х. Однак, помінялося все: законодавство, функції податкової, додалась міліція.

- Ви сказали, що одна з якостей, яку ви цінуєте у своїх працівниках, - це професіоналізм.
- Такі якості як професіоналізм, порядність і патріотизм я ціную не лише в своїх працівниках, але й в усіх людях. От коли ми усі будемо патріотами нашої України, тоді у нас буде порядок у країні і ми будемо знати, що ми хочемо і як цього досягти. І ми цього обов’язково досягнемо. Колись я спитав начальника податкової інспекції Угорщини, який у них відсоток приховування податків, він на мене подивився і сказав: «Та ви що! У нас люди виховані, вони розуміють, куди йдуть податки». Розумієте, мені навіть було трішки соромно за своє питання.

- Які у вас ще вимоги до працівників?
- Коли приймаю на роботу, кажу: «Дивіться на мене. Я люблю свою роботу. Хочу, щоб і ви її любили. Коли ви її полюбите, тоді з вас будуть люди.» Завдяки такому підходу ми зараз на друге місце в області зі збору податків. Збираємо стільки, скільки збирають окремі області України. Все завдяки колективу, який має величезний досвід, бажання працювати, а головне – вони професіонали. Це, а головне просте ставлення до людей, підкупляє і до нас підприємства переходять навіть із Києва. З неба нічого не падає. Усе з’являється тільки внаслідок труда, порядності.

- Це ваше життєве кредо?
- Так має бути. Ось тоді в нашій буде країні порядок і ми наблизимось до цивілізації. Треба хотіти досягти чогось у житті. Звісно, маючи знання, терпіння та досвід ти цього досягнеш, доб’єшся.

- Ваше бачення того, як можна було б покращити податкове законодавство?
- У Конституції написано, що священний обов’язок кожного громадянина – платити податки. Але хто його виконує? Хто взагалі знає про цей обов’язок? Ми зустрічаємося зі школярами, пропагуємо, проводимо ось уже 5 років конкурси малюнків, віршів… Не знаю, як ви, але я, коли навчався у школі, уявлення не мав, що таке податки. А сьогоднішні діти це вже розуміють. Вони знають, що ці податки кудись ідуть. Що та ж сама школа більше отримає – нові підручники, парти – якщо підприємства будуть платити податки. Тобто ми усіма силами намагаємося сформувати у дітей світогляд, виховати з них громадян своєї країни. Щоб вони розуміли, що вони мають робити, аби країна процвітала. Не просто сидіти, чекати і думати, що мана небесна впаде і у нас усе буде, як в інших розвинутих країнах. Не впаде, якщо кожен буде приховувати податки.
Якось я бачив один фільм. Так там три чоловіки копалися у землі і знайшли скарб. Мене вразило те, що вони не просто знайшли, поділили й розбіглися. А знайшли і говорять: «Треба віднести його в податкову». Тобто, вони розуміють, що це їхній обов’язок, як громадянина. У нас немає такого культу. Період перебудови наніс сильний удар по моралі. Ви зупиніть будь-якого перехожого і спитайте, що таке честь, совість, патріотизм. Більшість людей навіть не знають, що це таке. І це найстрашніше.

- А ваші діти теж пішли вашим шляхом економіста?
- Вони всі закінчили економічні вузи.

- Це був їхній вибір чи ваш?
- Це було спільне рішення.

- І всі вони відчувають, що це їхнє?
- Я б хотів, щоб вони це відчували. От моєму синові це подобається – я це бачу. Мені б не хотілося їх силувати, заставляти. Якщо у людини до цього душа не лежить, вона все одно зверне на свій шлях. Але економіка – це дуже цікаво.

- Днями вам виповнюється 50 років, із чим від щирого серця вітаємо. У вас за плечима багатий досвід, є якась життєва позиція, є чіткі погляди. Що ви можете побажати нашим читачам? Може, для когось це стане наукою, уроком.
- Перш за все людина має бути порядною, має любити свою країну, бути громадянином, бути патріотом. Це головні якості, які мають бути у людини. А 50 років їй чи 20, не має значення.



Віддати останню шану Юрію Григоровичу можна буде у неділю 2 січня 2022 року об 11:30 за адресою: місто Бориспіль, вул. Гончара 19.

Хочеш дізнаватися новини Бориспільщини першим? — Підпишись на Telegram-канал Це Бориспіль
смерть, пішов з життя, Бориспіль, Податкова
Оціни новину →
Переглядів: 3294
Рейтинг: 5.0/3

Коментарі

avatar

Новини за темою