Давно в Борисполі живу -
Більш як піввіку промайнуло...
Усе тут рідне, наяву,
Мені нагадує минуле:

Іті каштани, що цвітуть,
Біло - рожеві, ніжні, скромні,
І верби, що коханих ждуть
Під дрібнолисті пишні крони.

Їх коло шляху я садив
У повоєнні, п'ятдесяті,
Повз них замріяний ходив
У мирні будні і на свята...

Був очевидцем, як спинавсь
Наноги порт - гігант величний...
Я в купол неба тут здіймавсь,
І приземлявсь на смугу звично.

... Крізь серце щиро пролягла
Із Києва розкішна траса
Повз бюст Чубинського Павла
І барельєфний знак Тарасу.

На Суми, Харків, на Донбас
І в неосяжний край таврійський...
Я прямував, як гість, не раз,
Де села квітнуть українські,

Їх в сорок третім визволяв
В свої солдатські дев'ятнадцять:
І тони фронтові долав,
І не хотів зі смертю знаться.

... Горджуся тим, що міцно вріс
Я в грунт Борисового поля,
Де поруч Дніпр, де степ і ліс,
Де оберіг моєї долі.

Леонід Фастовець
Збірка віршів "Під небом блакитним Борисполя-града". 2008рік.

-------------

Якщо серед наших читачів є творчі люди, які складають або знають вірші, сатири, частівки та інше, про Бориспіль чи район, про наших земляків чи ’царьків’ - з радістю опублікуємо на сайті ваші матеріали. Пишіть нам на пошту info@borispol.org.ua.

Залиш свою думку

Авторизоваться:

• Відповісти