АвторизаціяРеклама

» » » Бориспільський край на картах у період 1650-1953 роки

Бориспільський край на картах у період 1650-1953 роки

Інформаційний путівник

Бориспільський край на картах у період 1650-1953 роки Рекомендовано для прочитання тим, хто цікавиться історією міста Борисполя та сіл Бориспільського району

Інтернет – цікава штука, там можна стільки всього віднайти! От і я трішки пошукав і віднайшов старі мапи, на яких колись картографи відмітили і наш Бориспільський край. Переглядаючи кожну – від найдавнішої до наймолодшої – було цікаво слідкувати які відбувалися зміни. Все ж таки на мапах відображена більш як 300-річна історія. Наша з вами історія, бориспільці. Що я на них побачив, читайте в матеріалі. Якщо захочете доповнити, пишіть у коментарях.

№1. Як писалось у поясненні до цього фрагменту, тут маємо справу зі спецкартою України за 1650 рік. Я нарахував шість наших населених пунктів. Це: Бориспіль (Barizpole), Іванків (Iwankow), Вороньків (Woronowka), Любарці (Lubarez), Кийлів (Kwilow), Старе (Stare). Зверніть увагу на Бориспіль і Вороньків. Місто зображене ніби це блок-пост. Таким самим блок-постом видається і Вороньків. Припускаю, вони в той період відігравали важливу оборонну роль. Дивлячись на Бориспіль можна подумати, що це нижній та верхній вали. Тоді щось подібне могли бути і в Воронькові. Щодо інших наших сіл, у мене склалась думка, що там нічого не було, крім як сільського господарства.

№2. Це взято з мапи, нібито за 1666 рік, виготовленої в Парижі (Франція). Трапилась вона мені на очі, коли в соцмережі Фейсбук поширювали цю світлину з наголосом "Україна на мапі є, а Московії не видно". Щоправда, невідомий блогер виклав ту частину, де навіть Полтаві місця забракло, але то вже інше. Мені й цього вистачило, щоб розгледіти наш Бориспіль (Barispole). Із сіл на мапу потрапив і Вороньків (Voronka).

№3. Якщо вірити джерелу, мапа датована XVI-XVII століттями і виготовлена в Парижі для Атласу Речі Посполитої. На ній Бориспіль позначений, переважно, як такий, що розвивається вздовж дороги на Переяслав. Позначено, що в місті є поштова станція, є церква. Сошників записаний, як Сотніков (Sotnikow); Мала Стариця – Стариця (Starica), Перегуди – Перегудовка. Між Кучаковим та Лебедином є якесь поселення, але зараз ці два села практично злились, і дане поселення безслідно зникло. На мапі річка Альта омиває село Іванків із півночі та несе свої води в напрямку Любарців. Між Кийловом та Рудяковим якесь виробництво. Рогозів уже не поштова станція. Її позначили далі по шляху – в "Трак.Сулимин".

№4. Фрагмент французської мапи від 1812 року. Тут, крім Борисполя, зазначені: Нестерівка, Лебедин, Сеньківка, Дударків, Велика Стариця, Мала Стариця, Пірічков, Сулимівка, Іванків, Рогозів, Любарці, Сошників, Старе, Рудяків, Кийлів, Софіївка, Жеребятин, Сальків, Ревка, Проців, Вишеньки, Гнідин, Мартусовка, Глибоке, Вороньків. Бориспіль та Вороньків позначені відмінно від інших, але зазначено, що місті є поштова станція. Більшість сіл відмічені хрестом, а це означало, що там або є церква в якої мінімум три куполи, або це село. Без хреста позначали невеликі поселення чи хутори.
Зверніть увагу на річку Альта. Свій початок вона брала за Нестерівкою. Протікала Борисполем, виходила з міста, спрямовувала свій потік на Іванків, омиваючи село з півдня, і несла свої води до Любарців, а далі в Дніпро. Є на мапі стратегічна дорога. Вела вона із Переяслава, через Рогозів і Бориспіль на Київ. За Борисполем дорога роздвоюється; обидві позначені рівнозначними. Одна веде через Осокорки, інша через Требухів.

№5. Це Генеральна карта Полтавської губернії за 1829 рік. Позначені не всі населені пункти. Бориспіль поданий, як містечко з поштовою станцією. Мала Стариця, Вишеньки, Старе, Іванків – села та слободи. Рудяків – хутір, а Кальне – середнє між селом і хутором (карта москальською, тому в поясненнях до позначок розшифровується як "деревня". Місце, де мав би знаходитися Рогозів, підписано як "Тракт.Сулимин" (мабуть трактир). І позначено, що є поштова станція. На деяких мапах позначка "Поштова станція" прив’язана до с. Рогозів.
На цій мапі навіть проставлені відстані між містами. Так, від Переяслава до Борисполя 24 версти. Від Борисполя до Броварів 22-і. Навпростець із Борисполя до Києва 29 верст, але там гірша дорога. Зараз сполучення Бориспіль-Київ у рази краще.
До цієї карти не ввійшли такі села як Дударків та Велика Стариця. Можливо, це залежить від масштабу або в ті роки вони входили до Чернігівської губернії. Так, на мапі цього регіону за 1843 рік, складену "Землеміром Грібовскім," позначено Дударків, позначено й Вишеньки. На іншій (видане А.Ільїним) вказані ще Гнідин, Бортничі та Нестерівка.

№6. На десятиверстівці Стрельбицького за 1865 рік привертає увагу позначка "якір" біля села Гусинці. Це означало, що "є пристань або гавань". Біля Воронькова вказали хутір Романків. Кийлів картограф підписав як Койлов; Дударків – Дударково, Перегуди – Перегудівка. Є позначки, де стояли цукроварні, винокурні, постоялі двори. Деякі населені пункти мають позначку у вигляді хреста. Це, мабуть, означає наявність церкви чи храму. Позначений Ст.Завод, який сполучався дорогою з Рудякова. Є Гірські хутори: Рудня та Грогорова. Поблизу Борисполя позначений населений пункт Мельниковський, який зник із карт, приєднаний до міста.

№7. Це австрійська мапа за 1875 рік. Масштаб 1:300.000. Якщо порівнювати з мапою №4, Софіївка, Сальків, Жербятин зміщені ближче до Воронькова, і їхні назви розставили в іншій послідовності. Втім, є і доповнення. Так, з’являються Гусинці й Кальне. Між Рудяківом та Кийловом позначені старий та новий заводи (на пізніших мапах позначка "новий завод" зустрічається менше, а з часом і зовсім зникає). Позначені деякі Гірські хутори: Рудня, Малько, Корока, Григорова. Із Борисполя на Іванків веде дорога, яка згодом стане трасою державного рівня. В ті роки, як бачите, рогозівсько-переяславський шлях використовувався активніше. Бориспіль та Вороньків означені однаковими позначками.

№8 Так звана карта Шуберта, виготовлена в ХІХ сторіччі. Трьохверстова. Вона цікава тим, що тут все позначено майже до дрібних деталей: вказані назви хуторів, річок, озер, боліт. Є позначки з місцерозташуванням корчмів, млинів, цвинтарів, церков, сараїв, виробництв (цукру, вина, пива, сукна). Більш детально позначені всі населені пункти. Так, у Борисполі три церкви, у Воронькові та Іванкові по дві, в Сеньківці, Великій Стариц, Рудякові, Гусинцях, Рогозові, Любарцях, Глибокому по одній. Інші села показані без нанесення церков. Від Олександрівки в напрямку села Гора і далі, позначені хутори, жителів яких у 20-х роках ХХ століття примусово переселили з нижніх на верхні хутори. Так з’явилось село Гора. На цій мапі хутори стоять відособлено.
Доріг на Київ дві. Головна веде через Княжичі. Друга, меншого значення і шлях її веде через Дарницю до Микитської слобідки (зараз метро "Лівобережна"). Біля Гусинців позначено "Пристань" (згадайте "якір" на мапі №6). "Тракт.Сулимин" уже називається "Сулиминська поштова станція".
Було кілька варіантів саме цієї мапи. Зокрема, в інтернеті можна знайти копії латиницею.

№9 Мапа Генерального штабу Червоної армії видана з урахування матеріалів станом на 1 січня 1939 року. Хоча, судячи з написів, нею користувались у жовтні 1943 року. Охопити весь район не вдасться, оскільки вдалось розшукати лише одну частину. Де Іванків, Гусинці, Сошників, Старе, Любарці, Рогозів, села Кучаківської та Сеньківської сільських рад – цей лист ще треба розшукати. Мапа військова, тому є зроблені від руки позначки про розташування військових підрозділів. Але нам цікавіше простежити які відбулися зміни.
Для початку, позначки "поштова станція", "трактири", "цвинтарь" відсутні. Зникнення "поштової станції" пов’язую з тим, що почали більше користуватись автомобільними доставками пошти. Адже раніше на поштових станція кур’єри та поштарі міняли коней. А термінові повідомлення вже навчились передавати через телеграф, радіозв’язок.
На мапі позначено сполучення залізницею. Вздовж неї нанесений шлях, який з’явився, швидше за все, під час будівництва залізниці (веде в Дарницю). Ліворуч і праворуч від цієї дороги ще два сполучення. Одне веде на Княжичі, оминаючи Велику Олександрівку з півночі; інше пролягає ніби через село Гора та виводить – також – на Дарницю.
Населені пункти більш деталізовані. Позначені вулиці з будинками, навіть церкви. Для прикладу, в Борисполі вказано, де знаходиться МТС; вказано розташування колгоспів і радгоспів, господарчих споруд, сараїв. Вперше зустрів на карті позначення села Галавурів (тут воно Галауровка), Мала Олександрівка, Займище, Лозівка. Є Ремезовка, а біля неї Безугловка. Кайлов – це Кийлів, Гнідин – Гнедин, Дударків – Дударково.

№10 Німецька карта датована 1943 роком. Тут картографи вказують на місця, які зараз носять інші назви. Так, село Васильки підписане як Олександрівка, Мирне – Центральний Хутор. На мапі відзначені колгоспи. Вже вказані такі села, як: Городище, Артемівка, Андріївка, Заріччя (біля Кучакова), Кривий Ріг (біля Сеньківки). Якби поглянути на другу половину карти №9, можливо там також позначені Городище, Артемівка, Андріївка, Заріччя, Кривий Ріг. Бо на карті №8 (Шуберта) ці села лише хутори або взагалі не позначені.
Із доріг, що ведуть на Київ із Борисполя, виділена як головна та, якою ми всі зараз активно користуємось – автомагістраль Бориспіль-Київ. Переяславська дорога ще тримає позиції першої головної, втім – допоки не побудують сполучення Київ-Довжанський. Інші дороги, я про них згадував, теж вказані на мапі, але помітно, що вони стали другорядними.
Показано, де стоять вітряки, де є джерела питної поди, виробництво (в тому числі цегельний завод у с. Сулимівка). Позначено, що залізничний вокзал є в Борисполі та Коржах. Борничі та Кучаків – зупиночні для потягів станції.

№11 Це американська карта, складена 1953 року, масштабом 1:250.000. Судячи зі штампу, вона з бібліотеки університету в Техасі (США). Південний міст ще не побудований, тому всі їдуть на Київ через Гору, Олександрівку, Дарницю. Так само всі прямують на Переяслав через Рогозів. Через Іванків є дорога, але будівництво прямого шляху на Харків чекати ще кілька років.
Позначені колгоспи, де розташувалось виробництва.
Серед іншого звернув увагу на написи "construction", таких на цій мапі три. Один – біля Борисполя (мабуть показує майбутнє будівництво об’їзної дороги). Другий – не доведена до Іванкова червона лінія (мабуть траса Київ-Довжанський, яку вже будували дорожні служби. Третій – мабуть реконструкція Переяславської дороги.

№12. Коли були складені ці мапи і руці яких картографів вони належать, сказати важко. Втім, видно, що вони давня і між ними є певна схожість. На фрагментах зображено Бориспіль, від якого в різні напрямки розходяться дороги: на Нестерівку, на Старицю, на Іванків, на Любарці, на Глибоке. Відтворена вона примітивно, але тим і цінніший цей фрагмент, який міг зберегтися з давніх-давен і має історичну цінність.

На завершення, раджу подивитись на сучасну мапу Бориспільського району. Я навмисно не взявся описувати її, адже ви й самі зможете її проаналізувати. Єдине скажу, що зникли такі села як: Софіївка, Сальків, Рудяків, Кальне, Гусинці. Зникла річка Альта, віддавши всі свої води Канівському водосховищу. Немає "старого заводу". Місто Бориспіль і села Бориспільського району порозростались, більше побудували доріг. За майже чотири століття всього стільки змінено, що тільки встигай відзначати. Досвід підказав, що за один раз усього не перелічити, з усім не порівняєш, всього не охопиш. Тому читаємо мене, дивимось мапи, порівнюємо, пишемо в коментарях свої думки. Знаєте більше інформації, також пишіть у коментарях.

Павло Магденко

Бориспільщина, карти, історія
Переглядів: 1230
Рейтинг: 5.0/2

Залиш свою думку

avatar