АвторизаціяРеклама

» » » В об’єктиві: Пащенко Дмитро Опанасович із Воронькова, козак Вороньківської сотні Івана Черпака

В об’єктиві: Пащенко Дмитро Опанасович із Воронькова, козак Вороньківської сотні Івана Черпака

Фотоісторії району

В об’єктиві: Пащенко Дмитро Опанасович із Воронькова, козак Вороньківської сотні Івана Черпака Світлини та розповідь про цього вороньківця на нашу електронну пошту надіслала Петренко Уляна Павлівна. Дмитро Опанасович її прадідусь. Завдяки тому, що в родині міцні родинні зв’язки, і вдалось зберегти пам’ять про предка та поділитися з нами всіма.

Нижче подаємо спогади про Дмитра Пащенка, якими Уляна Павлівна. Дані матеріали вже були опрацьовані та опубліковані у виданні «Матеріали науково-краєзнавчої конференції» вороньківська козацька сотня у вирі української революції 1917-1921 рр. » в 2019 році.

«Мій прадід по лінії батька, Пащенко Дмитро Опанасович, народився 1894 року у великій козацькій родині. До подій 1917 року, жителі Воронькова розподілялися на 4 соціальні стани: дворяни, міщани, козаки, селяни. Найбільше у Воронькові було саме козаків, оскільки Вороньків у середні віки відродився як містечко реєстрових козаків – Вороньківська сотня. Із початком Першої світової війни Дмитро Опанасович, як і сотні вороньківських козаків, пішов на війну, воював у кавалерії. Повернувшись додому, став на захист рідного села в лавах Вороньківської сотні Івана Черпака. Брав участь у бойових діях, зокрема, у бою на річці Трубіж у лютому 1919 року, а також у бориспільському повстанні 1920 року.

Вирвавшись із оточеного Борисполя, козаки заснували табір у лісі між селами Вороньків, Кийлів, Головурів – в урочищі «Берлів острів». На початку зими «по першому снігу» чекісти провели військову операцію з ліквідації Вороньківської сотні. Але черпаківцям знову вдалося вирватися з оточення в безнадійній ситуації.

Оскільки ліси були оточені і по селах чатували засідки, Дмитро Опанасович пішов не додому, а в Київ. Йому вдалося влаштуватися до частини з пожежної охорони на Подолі. У вільний час він навідувався у Вороньків до батьків, згодом одружився з Соколовською Євдокією, збудував хату на тодішній вулиці Орлівській, на «Левадах». У них народилося п’ятеро дітей: Микола, Ольга, Галинка, Софійка (моя бабуся), Іванко. Додому на вихідні Дмитро Опанасович приїздив верхи на службовому коні, оскільки на той час дослужився до командира підрозділу. Таким він залишився у пам’яті матері.

Ішов 1937 рік, у країні лютували масові репресії. Чекісти переслідували учасників визвольних змагань. У Воронькові за одну ніч заарештували 43 чоловіки, серед них і мого прадіда. Його заарештували за звинуваченням у бандитизмі й ув’язнили до концтабору «ЗАБЛАГ». Взимку 1943 року табір ліквідували. Із ув’язнених сформували штрафбат, а з наглядачів «заград-отряд». Але на фронт Дмитро Опанасович не потрапив через вік і виснаження. Подальша його доля невідома. Після смерті Сталіна на Вороньківську сільраду для сім’ї Пащенка Дмитра Опанасовича надійшов лист, який місцеве керівництво знищило, не віддавши дітям, що на той час залишилися круглими сиротами».

Нагадуємо, колектив інтернет-видання "Це Бориспіль" збирає фотоархів для висвітлення історії Бориспільського краю. Присилайте свої світлини (фотографії) про Бориспіль та Бориспільський район нам на електронну пошту (info@borispol.org.ua) та розповідайте, що на них зображено. Тільки разом ми зможемо зібрати та зберегти історичну пам’ять про наш край.

фотоісторії, Пащенко, Вороньків, Вороньківська сотня, історія району, козак
Переглядів: 584
Рейтинг: 5.0/2

Залиш свою думку

avatar