ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Діти з аутизмом: як адаптувати дитину до нормального життя

Діти з аутизмом: як адаптувати дитину до нормального життя Нещодавно у місті Бориспіль до Дня захисту дітей відкрилася благодійна street-art фотовиставка «Дитина з майбутнім» яку ініціювала мама хлопчика з аутизмом, професійний дитячий фотограф Оленка Федотова. Героями фото-проекту стали вихованці спеціалізованого київського садка для дітей з аутизмом «Дитина з майбутнім».

У дітей з аутизмом особлива душа, особливі відносини зі світом, особлива любов і щирість. Але вони такі ж яскраві, хвилюючі і захоплюючі, як і у звичайних дітей. Головне - зловити ці моменти і показати всьому світу!

Пропонуємо переглянути розповіді, яких успіхів можно добитися в адаптації дитини с аутизмом, якщо своєчасно почати с ним займатися.

Святослав Бур, 6 років

Святослав


На вулиці постійно рве траву. Він розглядає її, підносить до очей, вибирає довгі листочки. Святослав знає, яка трава на смак. Кропиву і колючу траву не чіпає - його величезний досвід дозволяє здалеку визначати, яка трава підходить, а яку краще не чіпати. Іноді це заняття може тривати годинами ...

Вдома вибирає собі об'єкт для мотання - стрічечку, шнурочок, мотузочку, кульку – і мотає годинами. Дуже любить масажери, щітки, клаптики тканини. Часто сам собі масажі робить, простукує суглоби. Така його поведінка викликана сильними сенсорними порушеннями. Раніше нікого не помічав - ні тата, ні дітей. Практично не розмовляє. Не розуміє звернену до нього мову.

Початок занять

Став повторювати почуте. Поки тихенько, пошепки і невпевнено, але це вже крок вперед. Почав більше часу перебувати на дитячому майданчику серед інших дітей. Намагається знайомитися з дітьми. Але не всі діти розуміють його ігри: він підійде, хоче обняти, намагається спілкуватися, але розмови не виходить, оскільки він практично не розмовляє. Святослав почав нормально сприймати батька. Почав помічати маленьких дітей. Перестав постійно рвати квіти на клумбах.

Лілія, мама Святослава: «Я мрію, щоб мій хлопчик розумів звернену мову. Я вірю, що він почне більше розуміти і розбиратися в тому, що відбувається навколо нього. Головне для нього - займатися кожен день, кожну годину»

Маша Бурова, 3.9 років

Маша


Маша дуже любить дзеркало. Бере в руки різні предмети і танцює з ними, дивлячись у віддзеркалення. Такі міні-концерти вона може влаштовувати скрізь, де побачить дзеркало. І вдома, і в нових місцях. Вона знаходить дзеркало будь-де і влаштовує виступи.

Любить лазити вверх-вниз. Дуже непосидюча та рухлива. Постійно переходить від одного заняття до іншого. Скляні декоративні кульки, ґудзики, корки від пляшок довго збирає в ємкість, потім знову висипає і знову збирає. Майже не сприймала звернуту мову. Не розмовляє.

Початок занять

В поведінці спостерігається значний прогрес. Маша може трошки посидіти спокійно, з нею стало набагато легше займатися. Почала краще реагувати, коли до неї звертаються, спокійно виконувати прості прохання. Просить те, що їй потрібно, і кивком голови наче дякує за послугу. Маша навчилася прибирати за собою. Після прийому їжі вона відносить тарілку в раковину, тим самим показуючи, що вже сита. Викидає за собою серветку.

Альона, мама Маші: «Я вірю, що Маша стане повноцінним членом суспільства і буде почуватися в ньому комфортно. А ще, в найближчі півроку вона обов’язково заговорить!»

Матвій Хриптулов, 5 років

Матвій


Матвію подобаються тривалі прогулянки пішки. Він полюбляє гуляти лише в одних і тих самих місцях, не любить кардинальних змін. Дуже добре орієнтується на місцевості – йому достатньо побувати десь один раз і він одразу запам’ятовує всі цікаві місця.

Дуже боїться дитячого плачу. Коли хтось плаче, він теж починає. Всі думають, що це так би мовити за компанію, але насправді його ці звуки дуже дратують. З обережністю ставиться до нових видів продуктів. Якщо на дитячому майданчику шумно і багато дітей, він знайде для ігор таке місце, де майже нікого не буде. Любить спостерігати за рибками та птахами. Натомість, остерігається собак та тікає від них на безпечну відстань. В три роки, при встановленні діагнозу, хлопчик не говорив, не йшов на контакт та не був соціально адаптований.

Початок занять:

Матвій почав говорити окремі слова, поступово збільшує свій словниковий запас. Вивчив геометричні фігури, основні кольори, рахує до 10, майже освоїв всі навички самообслуговування. Він може привітатися з незнайомою людиною і потиснути їй руку. Почав  контактувати з іншими дітьми. 

Інна, мама Матвія: «Мрію та сподіваюсь, що моя дитина зможе вільно спілкуватись та висловлювати свої бажання, наздожене у розвитку своїх ровесників, позбудеться страхів, зможе адаптуватись до ритму життя звичайних дітей та буде мати можливість відвідувати звичайну школу».

Влад Зборовський, 8 років

Влад


Проблеми Влада – в емоційному спектрі. Коли його змушують щось зробити або ж роблять зауваження, в нього часто трапляється неконтрольований вибух емоцій. Через це дитина може битися готовою об стіну, кричати, падати на підлогу.

Жоден, навіть найменший його протест не обходиться без крику. На вулиці це викликає неоднозначні оцінки зі сторони оточуючих. Мама ж намагається переключити увагу хлопчика на щось інше. Не любить, коли щось міняти в маршрутах. Коли в транспорті багато людей – у Влада починається паніка і він кричить.

Початок занять:

Хлопчик став самостійним в побуті – застилає ліжко, складає іграшки. В дитячому садку Влад веде себе набагато краще, ніж вдома – чужі люди тримають його в певних рамках. Вдома хлопець більш вередливий. Почав розмовляти, здебільшого наборами слів. Це вже і не окремі слова, але ще й не повноцінні речення. Буває, Влад говорить щось зрозуміле, але до чого його це сказав – не відомо. Іноді користується мовленням для якихось прохань.

Юлія, мама Влада: «Дуже хочеться докласти всіх зусиль для того, щоб наша дитина була емоційно спокійнішою. Ми усвідомлюємо, що це вимагає неймовірного труду. І не тільки зі сторони батьків, без відповідних спеціалістів з аутизмом впоратися дуже важко».

Дарина Онищенко, 4 роки

Дарина


У Дарини відсутнє мовлення. Може виговорювати тільки ті фрази, які вважає дієвими. Наприклад, «дай мені», «відкрий». Все, що не може попросити словами – вимагає криками. Часто це супроводжується також сценами падання на підлогу і дригання ногами.

Дівчинка часто ходить на носочках, їй подобається напружувати свої м’язи, стрибати, бігати. Раніше весь час кричала, вигукувала окремі звуки, не реагувала на своє ім’я, не говорила «мама» чи «па-па».

Початок занять:

Самостійно їсть та ходить до туалету. Говорить з усвідомленням «мама», при прощанні каже «па-па» і навіть махає ручкою. Дуже легко йде на контакт з незнайомими людьми. Часто влаштовує міні-дискотеки. Може довго гратися, стрибати з іншими дітками. З кімнати, де немає дітей, Дарина часто йде – їй там не цікаво. Навіть вдома, якщо Даринка грається, то вона намагається залучити до гри маму, тата. Їй комфортно, коли з нею хтось є.

Ірина, мама Дарини: «Мрію, щоб дочка усвідомлювала те, що відбувається довкола неї. Мова в неї з’явиться, я переконана, а от з розумінням все складніше. Тому найголовніше для нас – соціалізувати дитину, зробити так, щоб вона вміла сприймати нову інформацію».

Роман Комаренко, 5 років

Роман


З шести місяців від народження сина батьки почали помічати, що Роман трошки не схожий на інших діток. Мало реагує на оточуючий світ, не цікавиться іграшками. Найкомфортніше йому тоді, коли його взагалі ніхто не чіпає.

З іншими дітками він не грався, хоч і не втікав від них. Роман наче був в колі інших дітей, але разом з тим сам в собі. Предмети, які йому подобалися, виставляв в рядок. Були значні проблеми з дрібною моторикою – хлопчик ні на що не вказував. Складалося враження, що в його ручках не достатньо сили. Міг довго бігати з однієї кімнати в іншу або по кругу. Батькам доводилося всьому вчити Романа: як гратися, як бути веселим, як розуміти і як робити так, як батьки. До трьох років не дивився в очі.

Початок занять:

Навчився самостійно їсти, прибирати за собою серветки та тарілки і говорити при цьому «Спасибі за смачний обід!». Тепер Роман не просто проситься в туалет, але й сам туди ходить. Почав помічати оточуючих, при цьому навіть застосовує мовлення. Він вміє радіти, коли весело, і плакати, коли погано. Знає букви, цифри, предмети, тварин. Вчиться писати і читати по складах.

Олена, мама Романа: «Я чітко бачу, що мій син може і буде ставати кращим! І найбільше, про що я мрію, це мати можливість дати своєму сину все те, що так йому потрібно для подальшого розвитку і зростання, для адаптації до умов цього світу».

Михайло Лисовський, 6 років

Михайло


Хлопчик неймовірно гіперактивний, що в поєднанні з іншими аутичними рисами створює дуже багато складнощів... Часто мама просто не може втримати його фізично і не може спрямувати загалом в потрібне русло.

Михайло біжить, куди бачить, і зупинити його неможливо. Так пробігти він може 300-500 метрів. На оклик мами не реагує жодним чином. Має проблеми з самообслуговуванням. Монотонно махає руками, грається в однотипні ігри. При цьому частіше використовує не іграшки, а сторонні предмети. Не розумів жодних звертань до нього, наче не чув їх взагалі. Дуже погано спав.

Початок занять:

Знає всі літери алфавіту, вміє рахувати до 10. Почав самостійно застібати ґудзики, зав’язувати шнурки. Виговорює окремі слова. З’явилась зацікавленість. Покращилася реакція, коли до нього хтось говорить чи щось просить.

Ольга, мама Михайла: «Дуже сподіваюся, що мій син і надалі матиме можливість ходити в спеціалізований садок, адже це йде йому на користь. Мрію, щоб його не «відфутболювали» в суспільстві і щоб він не був тягарем для оточуючих».

Аліса Індиченко, 5 років

Аліса


Дівчинка може грати в віртуальні ігри на планшеті, лише уявляючи його в своїх руках. Так само може гладити уявного коника чи собачку. Вживу цих тварин вона дуже боїться, хоча обожнює на картинках і в мультфільмах.

Коли виходить з дому – повинна обов’язково мати на собі всі важливі для неї елементи одягу. Ніколи не вийде без головного убору. Має улюблений капелюх, з яким іноді навіть спить. Також щоб вийти на вулицю, конче мають бути застібнуті всі ґудзики. Дуже некомфортно почувається без шкарпеток. Боїться великих торгових центрів, скляних дверей. Часто влаштовує істерики. Не може пояснити причини свого страху.

Початок занять:

Стала більш організованою, слухняною. Реагує на те, що говорять їй дорослі. Її звичайний день став більш структурованим. Краще пояснює те, чого хоче, хоча поки знає близько 50 слів. Почала більше гратися іграшками.

Інна, мама Аліси: «Дуже хочу, щоб моя дочка почувала себе комфортно в цьому світі. Важливо, щоб вона знайшла своє місце в суспільстві і була самостійною, оскільки всі ми розуміємо, що батьки не вічні».

Зауважимо, аутизм - розлад, що виникає як наслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вираженим і всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Діти з аутизмом дуже погано підготовлені до виживання в цьому світі. Немов інопланетяни, які опинилися на Землі без інструкцій з орієнтації в просторі. При ранній діагностиці та навчанні дитині можна допомогти в отриманні навичок самодопомоги і спілкування. Таким чином, малюк з аутизмом може піти в школу, здобути освіту, працювати і завести сім'ю. Чим раніше починається процес корекції розвитку, тим більше шансів на успішну реабілітацію. Корекція після 7 років дає дуже слабкі результати. У світі поки невідомі методи, здатні повністю вилікувати від аутизму.

поради батькам, діти, Діти з аутизмом, аутизм
Оціни пораду →
Переглядів: 836
Рейтинг: 5.0/7

ЗАЛИШТЕ СВОЮ ДУМКУ

avatar

СХОЖІ ПОРАДИ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ