ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Один день із бориспільською патрульною поліцією

Общество

Один день із бориспільською патрульною поліцією Розповісти про роботу наших патрульних я збирався давно. Як не крути, побачити наживо роботу нової поліції набагато цікавіше, ніж почути про це від інших. Тим більше, отримуючи інформацію в режимі он-лайн, можна уникнути упередженості та залишитись об’єктивним. Скажу чесно, в поліції довго відмовляли. Але крига скресла і дозвіл нарешті дали. І от я поліцейський на один день. Точніше, сідаю в патрульний автомобіль і їду з ними на чергування, як журналіст і фотокореспондент.

Для початку знайомимось. Я Павло, мої супроводжуючі – Олексій та Роман. Перший – командир 4 роти, другий – його напарник. Виїжджаємо останніми – наш екіпаж відправляв інші екіпажі на патрулювання.

– Зараз поїдемо, заправимось, – інформує Олексій. – А потім, відповідно до поставлених завдань.



У відповідь киваю. Я все ж таки спостерігач, якому все цікаво, щоб потім розповісти читачам нашого сайту.

– Якщо є питання, – це знову Олексій, – не соромтесь...

Мені цікаво все, тому одразу ж питаю про наш план дій.

– Заправимось і розпочнемо патрулювання, – відповідає Олексій. – Наша машина і машина мого заступника патрулює по всьому місту. Інші екіпажі – в своїх зонах. Якщо трапляється порушення чи якась інша подія, ми обов’язково під’їжджаємо, щоб на місці розібратись у ситуації. Коли треба, допомагаємо. Зранку, як правило, спокійно. Ближче до обіду і на вечір викликів більше. Спекотно з четвертої години дня до 2 ночі. Потім знову спокійно. Вчора навіть не мали часу пообідати, стільки було викликів та виїздів

І дійсно, перші пів години нічого не відбувалось. Лише один із екіпажів доповів, що виїхав по особу, яку потрібно супроводжувати в суд, бо не з’являється.

08:32 – повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на перехресті вулиць Покровська-Кутузова: мотоцикліст не поступився дорогою іномарці, повертаючи з головної на другорядну.



На щастя, ДТП без постраждалих. У цій ситуації цікавим для поліції виявилось те, що даний мотоцикл проходить по базі Інтерполу, як викрадений в Італії. Що стосується керманича краденої «Хонди», документів на транспортний засіб він не мав. Як пояснив, купив мотоцикл без документів.



Довго не затримуємось, їдемо далі патрулювати. Допоки нічого не сталось, встигаю спитати про ту або іншу особливість роботи поліцейського. По черзі мені відповідав або Олексій, або Роман, тому я не буду акцентувати на тому, хто конкретно мені все пояснював. Адже головне, щоб читач, як і я, уловив суть.

– Місто Бориспіль поділене на вісім зон, плюс аеропорт. Відповідно, на кожну по одному екіпажу. Додатково їздить автомобіль нашої внутрішньої служби моніторингу, який контролює роботу патрульних. Ми не стоїмо на місці, як це робили раніше в міліції, а постійно рухаємось, відповідно до маршрутів. Що б не сталось, про все знає командир роти. Тому командирський автомобіль можна зустріти будь-де у місті, як і автомобіль заступника командира роти.

09:10 – ДТП на вулиці Глібова з постраждалими. Тут не розминулись «Опель» і «Мітсубіші».



Водій німецької автівки розповів, як трапилась аварія. За його словами, він виїжджав із двору будинку №1, що по вулиці Глібова. Водії знають, що зранку цією вулицею можна без затримки об’їхати автомобільну тянучку, щоб потрапити на Київський Шлях. Але й, щоб туди виїхати, теж потрібно постояти в черзі. В нашому випадку водія «Опеля» пропускали, оскільки він повертав ліворуч – на Френкеля і далі. Тим часом, по зустрічній, обганяючи всіх, щоб виграти кілька хвилин, мчить «Мітсубіші». Ні той, ні інший водій один одного не бачать, тому відреагувати не встигають.



Як результат, пасажири «Опеля» – жінка і дитина – отримали легкі тілесні ушкодження. Більше постраждала пасажирка «Мітсубіші», сильно вдарившись головою під час зіткнення. Їй поліцейські надали першу медичну допомогу. Зазначу, що швидка приїхала зі значною затримкою. При мені поліцейські телефонували на «103» і цікавились, чому медиків, яких викликали 20 хвилин тому, досі нема.

– Ми працюємо по 12 годин, а потім змінюємось. Працюємо: день-день, відпочиваємо, потім ніч-ніч, знову відпочиваємо. Під час патрулювання можемо робити 5-хвилинні перерви, раз на 1-2 години. Раз на день можемо сходити пообідати, але з дозволу командира. Щоб пообідати, маємо півгодини. Бувають дні, коли стільки виїздів, що немає часу навіть поїсти. 15 викликів за чергування – це спокійно. 25-30 – доволі багато.

09:55 – виклик по «102». Телефонувала жінка і скаржилась на водія, який не пропустив її на пішохідному переході біля «Ліцею «Дизайн-освіта» ім. П.Чубинського». Номер автомобіля вона не записала, а це важливо. Бо як тоді поліції шукати порушника?! Але патрульні їдуть на виклик. Щоправда, заявниці на місці не виявилось.

– Навесні та восени багато сімейних сварок. Влітку більше фіксували порушення громадського порядку. Попереду зима. Як себе поводитимуть люди взимку, побачимо. Якщо ж брати в цілому, найбільше роботи в п’ятницю та суботу, переважно вночі.

10:10 – перехрестя Київський Шлях-Бежівка. Патрульні помічають порушення: водій із лівого ряду, на забороняючий знак, робить розворот і рухається в напрямку столиці. Наздоганяємо його біля кінотеатру «Європа». На вимогу зупиняється.



Дізнавшись причину зупинки, водій усе заперечує. Пояснює, що повернув на перехресті, розвернувся на вулиці Бежівка і вже звідти виїхав на Київський Шлях. Лише запис на відео реєстратор змушує водія визнати правоту поліцейських. Ті сьогодні добрі, тому тільки попереджають водія.

Знаходячись у поліцейському автомобілі, рухаючись дорогами міста, відмітив, що люди обов’язково проводжають поглядом патрульних. Виключення складали діти, які посміхались і махали поліцейським.

10:35 – вулиця Бежівка, обочиною рухається двоє чоловіків. Зупиняємось, щоб перевірити їх.



Нічого забороненого ті при собі не мають, як і документів. Їх опитують, дізнаються імена, де проживають, куди йдуть... Допоки патрульні із ними розмовляють, до нас підходить ще один чоловік. Тримається він запанібрата, оскільки знає патрульних, а ті його – вчора вони приїжджали до нього на сімейну сварку.

– Раніше з міліції вимагали показувати результати або робити план. У нас такого нема. Наше головне завдання – попереджувати злочини, не допускати порушення порядку, проводити профілактичні заходи.


11:02 – озеро Олесницьке. Сюди приїхали, бо в навколишніх хащах люблять кайфувати наркомани.



Ми нікого не застали, а от місце «відпочинку» місцевих планокурів виявили.



Відкрито стоїть, готовий до застосування «воднік» (саморобний пристрій для куріння конопель), з-під поваленого дерева Олексій дістає складний ніж і ножиці (якими дрібнять коноплю), поруч сушиться свіжо зірване зілля...



Довго не затримуємось. Пристрій безжально відкидається ногою, рослини збираються, щоб викинути якнайдалі, щоб планокури не знайшли. Їдемо патрулювати далі.

– У Борисполі багато місць, де збираються наркомани. Переважно, подалі від людських очей. Часто, це недобудови, покинуті хати або будівлі. Ми кожне перевіряємо. Якщо когось вдається застати, оформляємо і доставляємо до відділу поліції. Були пропозиції влаштовувати там засідки, але поки що це питання вирішується.

12:05 – стоїмо на вулиці Польова, щоб перетнути Покровську. Пропускаємо транспорт. Роман помічає моторолер без номерних знаків, а керманич без шолома.



Розвертаємось, наздоганяємо, зупиняємо. На перевірку у молодика ні документів на транспортний засіб, на посвідчення водія. Пояснив, що техпаспорт у батька в селі, а посвідчення він залишив дома. Хоч документів і не було, молодика та його моторолер перевірили по базі.



Так дізнались, що керманич має посвідчення водія, транспортний засіб в розшуку не значиться. Звісно, патрульні могли забрати моторолер на штраф майданчик, але обмежились постановою: за керування без документів.



А також порадили дотримуватись вимог правил дорожнього руху, а моторолер поставити на облік.

Допоки патрулюємо, прислухаюсь до командира. Він постійно на зв’язку з екіпажами: щось наказує, говорить куди їхати, що робити...

12:32 – на вулиці Лютнева, на огороді, господарі спалюють бадилля. Зупиняємось. Патрульні виходять, щоб поспілкуватись із паліями. Точніше одним.



Як з’ясовують, він син власниці; прийшов допомогти матері на городі; сам живе в Борисполі, але за іншою адресою. Прохання поліцейських – загасити вогнище – робить без явного бажання, але робить. На запитання, навіщо спалює, відповідає традиційно для бориспільців: «...сусіди ж палять», «...багато бадилля, немає де його складати під компост». На пораду замовити трактор і вивезти усе, заявляє: «Не буду я 100 гривень за бур’яни платити!»



Оскільки наше патрулювання ще й інформаційне, чоловіку передають листівки для ознайомлення. Там зокрема і застереження, щоб люди не спалювали листя та сміття.

– Найбільша проблема для Борисполя і не тільки – це спалювання листя. Люди не розуміють, що це погіршує стан повітря, яким ми всі дихаємо. Адже дим викликає захворювання дихальних шляхів, знижує імунітет, викликає ракові захворювання. Крім того, спалювання будь-якого сміття, в тому числі листя та городнього бадилля заборонене законодавством. Це адміністративна відповідальність, яка тягне за собою накладення та стягнення з порушників штрафів у розмірі від 340 до 1700 гривень.

12:43 – навпроти супермаркету «АТБ» два екіпажі патрульної поліції складають протоколи.



Перший – на водія крана, який збив велосипедиста на пішохідному переході.



Другий – на водія, який не пропустив пішохода десь у центрі міста, пішло орієнтування, його наздогнали і зупинили.



Продовжуємо патрулювання. Знову робимо зупинку в одному з місць, де збираються наркомани.



Нікого не застаємо, але сліди їхньої присутності є: голки, шприци...



Їдемо далі. На одній із вулиць нас зупиняє таксист, щоб порадитись. Як пояснив, найняв робітників зробити ремонт, а ті, як він думає, вживають наркотики. Тому переймається, що з ними (робітниками) можуть виникнути проблеми. Підстав перевірити вказаних осіб у поліції нема. Натомість вони порадили зробити фото робітників, взяти копії документів, знати де ті живуть.

14:30 – виклик по лінії «102» на вулицю Привокзальна: сімейна сварка. Як з’ясувалось, мати викликала поліцію на сина. Причина – 40-річний нащадок почав зносити в квартиру непотріб, який люди викидають на смітник.

Від того в помешканні стоїть неймовірний сморід, а мати нічого не може вдіяти ні з сином, ні зі сміттям.
– Скільки разів я його просила все повикидати і не приносити в дім, – бідкається жінка. – Але ж він мене не слухає, проганяє. Може вас послухаються, бо в мене вже немає сил. Попри сморід, Олексій заходить у квартиру.



Там відбувається напутня розмова з сином жінки. В результаті домовились, що чоловік зробить генеральне прибирання і все самостійно повиносить на смітник. Жінці порадив не втручатись і не допомагати сину. Одному з патрульних віддає наказ знову сюди приїхати і все перевірити.

– Дуже часто нам доводиться бути не тільки правоохоронцями, але й психологами. Наприклад, бачиш, що людина зривається, вся на нервах, намагаємось заспокоїти, поговорити. Якщо не вдається, тоді доводиться затримувати, складати протокол. Але ж цього можна й уникнути, якщо людина іде на контакт, ставить із розумінням до нас і нашої роботи. Просто так поліцію не викликають.

15:00 – робимо візит в один із нелегальних пунктів прийому металолому.



Це не перший візит поліції на цю точку, принаймні це можна зрозуміти з розмови між Олексієм та жінкою-приймальницею. Коли патрульні були тут вперше, просили показати дозвільні документи. Їх не було. Сьогодні теж хотіли побачити документи, і знову нічого нема. В жінки поцікавились, чи приходив до неї дільничний інспектор, адже вони все передали до Бориспільського відділу поліції. У відповідь: «Нікого не було».
Поліцейські відібрали пояснення і ми їдемо далі.

– Часто нам дорікають, що ми затримали злісного порушника, а потім його відпускають. Але ж, відпускаємо не ми. Наша робота – затримати, скласти протокол, зібрати докази і доставити в відділ поліції. Уже там із затриманим працюють слідчі і приймають відповідні рішення: відпускати чи затримувати. Так само й у судах. Тому не від нас залежить – буде порушник покараний чи ні.

15:24 – знову зупиняємось, щоб зробити зауваження господарям, які біля свого двору спалюють сміття. Заливали вогонь водою з неохотою, як і скрізь по місту, оскільки вважається, що нічого протизаконного в спалюванні нема.



Знову відчувалось незадоволення, звучали пусті розмови...

– А ви десь бували в гарячих точках? – несподівано цікавиться Олексій у мене.
– Так, їздив на схід, як журналіст і волонтер, – відповідаю. – Депутати нашої міської ради возили речі, продукти, тепловізори, дитячі малюнки. Був, коли звільняли Слов’янськ, був у Дебальцеве, під Чернухіно, на горі Карачун...
– Ми теж пройшли війну, – це Роман. – Я у третю хвилю мобілізації, Олексій у першу...

16:08 – надходить повідомлення від одного з екіпажів, що вони переслідують мотоцикліста, який здійснив порушення. Командир по рації передає, щоб були уважними та обережними, щоб проводили переслідування максимально безпечно для всіх учасників дорожнього руху (водіїв та пішоходів). Через якийсь час надійшло повідомлення, що мотоцикліст утік від погоні.



16:45 – моє патрулювання закінчується, але поліцейським ще добрих три години патрулювати. Спочатку мають поїхати на літерні заходи, потім із представниками міської влади – боротися з паліями бур’янів, листя та сміття, потім знову на чергування.

Щоб матеріал про роботу екіпажів 4 роти Управління патрульної поліції в місті Борисполі того дня був повним, прошу хлопців надіслати на електронну пошту інформацію за період із 8 години ранку до восьмої вечора. Пообіцяли і зробили. Статистика нижче.

Але перед цим хочу подякувати Олексію та Роману за допомогу в підготовці матеріалу, Анні та Майї Євгенівні – за можливість дізнатись про особливості роботи поліції. І, звісно ж, усім вам – хто став героєм публікації, хто її читає, хто репостить і хто робить коментарі.

Особисто я для себе зрозумів, що робота поліцейським не з легких. Перш за все, тут потрібно знати закони, мати витримку, бути психологом і не переходити межу.

Павло МАГДЕНКО
__________________________________________________________________________________________________

Виклики по лінії «102» – 29.

Дві постанови за ч. 1 ст. 121 КУпАП (керування з порушенням правил експлуатації), одна з них в аеропорту та одна за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Дві за ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення швидкості). П’ять постанов за проїзд на червоне світло (ч. 2 ст. 122 КУпАП). Три, одна в аеропорту – ч. 1 ст. 126 КУпАП (керування без документів).

Протоколи: ст. 124 (порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць) – 4 випадки; ст. 152 (порушення правил благоустрою) – 1; ст. 173 (дрібне хуліганство) – 1.

Перевірено 130 транспортних засобів (44 в аеропорту).

Перевірено 32 особи.

Проведено 25 профбесід.

Звернення/допомога громадян – 3.

Прийнято 9 заяв.

Допомога іншим екіпажам – 3.

ДТП – 6 шт. (5 – без потерпілих, одне з потерпілими).

Крадіжки – 3 випадки.

Конфлікт – 3 випадки.

Сімейні конфлікти – 2 випадки.

Допомога відділу поліції – один.

Вилучено чотири посвідчення водія.

Пожежа – 2 випадки.

Піклування – одне.

Примусовий привід – два.

Затримано один автомобіль двійник.

Літерні заходи – один (без зауважень).

Профілактика порушень благоустрою з представником благоустрою – три.

Пошкодження майна – 1 випадок.

Бориспіль, поліція, чергування, патрульні
Оцени новость →
Просмотров: 1215
Рейтинг: 4.2/6

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров