ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Неробство під назвою «свято»

Новости в Борисполе

От відгуляли ми чергове свято, позначене в календарі червоним кольором - День Конституції (яку, до речі, не дуже шанують наші керівні верхи, регулярно її порушуючи). Залишилось у цьому році ще одне, останнє й найголовніше для кожної країни державне свято - День Незалежності. Люди по-різному ставляться до досить значної кількості офіційних святкових днів. Хтось радіє черговій нагоді погуляти, а хтось жалкує за незаробленими грішми. Святкове неробство, як підрахували фінансисти, призводить до економічних втрат у масштабах держави на кілька мільярдів гривень. Особливо дошкульно по економіці б’ють травневі всенародні загули. Так, минулого травня народ байдикував майже півмісяця - 13 днів (10 вихідних плюс три святкові)! Чи не завелика розкіш для країни з такою кризою, відсталою економікою, низьким рівнем життя, ледь не найменшою в Європі зарплатнею?

Всього 2010 року в Україні має бути 251 робочий день і 114 неробочих. Багато хто радий би попрацювати, щоб більше заробити, але діяльність багатьох підприємств і установ взаємопов’язана. От, наприклад, зачинені всі банки, бо, в основному, вони працюють з юридичними особами, котрі у червоні дні календаря святкують. Зачіпає це навіть більшість ЗМІ, бо вони міцно прив’язані до роботи друкарень, пошти, які відпочивають у святкові дні.

Найпрацьовитіші держави світу

Нещодавно авторитетний польський журнал «Forbes» склав рейтинг країн світу, населення яких проводить більше всього часу на роботі. Виявляється, найпрацелюбнішими є південні корейці. Кількість робочих годин для кожного працюючого в рік складає 2357. Оплачувана відпустка - 10 днів. Державні свята - 11 днів.

До першої десятки країн-трудоголіків входять також:

- Греція. Кількість робочих годин на рік — 2052. Оплачувана відпустка — 20 днів. Державні свята — 12 днів.
- Чехія. Кількість робочих годин на рік — 1997. Оплачувана відпустка — 20 днів. Державні свята — 12 днів.
- Угорщина. Кількість робочих годин на рік — 1989. Оплачувана відпустка — 20 днів. Державні свята — 10 днів.

Далі йдуть Польща, Туреччина, Мексика, Італія, США. Замикає десятку Ісландія. Там кількість робочих годин на рік 1794. Оплачувана відпустка 24 дні. Державні свята – 12 днів.

А яке місце у цьому списку займає Україна? На жаль, вона до нього не потрапила, бо рейтинг складений за даними національної статистики країн – учасників Організації економічного співробітництва і розвитку, до якої Україна не входить. Але підрахувати кількість часу, який проводять українці на роботі, не так уже й складно навіть учню середніх класів. Якби Україна потрапила до цього списку, то виявилось би, що вона не серед «найледачіших». У середньому протягом року українці на роботі перебувають 1976 годин. Інша справа – якість роботи.

У Росії щодня щось святкують

Для порівняння з нашими українськими реаліями подивимося, що робиться зі святами в Росії. У північних сусідів існує 7 головних державних свят, тобто днів, які є неробочими. Зекономили московити на християнських релігійних святах. Вихідним церковним святковим для них є лише Різдво. Воно й зрозуміло, бо ледь не третина населення країни – не християни і не слов’яни, і на Великдень вони паску не святять. Зате державним святковим вихідним у них є День «защітніка отєчєства», який вони ще називають Днем «побєди красной арміі над кайзеровскімі войскамі». Святкують у Росії 4 листопада День «народного єдінства» і у червні – День Росії. На відміну від України 1 та 2 травня там звичайні робочі дні.

А взагалі в Росії існує аж 300 офіційно затверджених професійних свят, які не є вихідними (в Україні таких разом із релігійними – 81). Серед них такі, як День працівника наркоконтролю, День народження Діда Мороза, День «руской водкі», День працівників військкоматів, дні шифрувальника, парашутиста, ОМОНу, адресно-довідкової служби, ріелтора, сурдоперекладача, працівників СІЗО і тюрем, ЗАГСу, день трубопровідних військ, дні взяття Ізмаїлу, Казані… Та й взагалі там дуже багато днів «воінской слави», де прославляються переможні битви російської армії, починаючи з Льодового побоїща 1242 року. В Україні подібних офіційних свят на честь переможних битв українського війська взагалі не існує, хоча в історії народу їх було немало.

На думку бориспільців

Олег Станіславович Онищук, депутат міськради:
— Слово «криза» не втрачає своєї популярності і актуальності й сьогодні. Скажу як депутат і керівник промислового підприємства: криза боїться тих, хто працює. А схильних до, м’яко кажучи, відпочинку і всіляких святкувань вражає найбільше. Святкових днів, які водночас є неробочими у нашій країні, ще далекій до економічного процвітання, думаю, забагато. Виправданими вихідними я вважаю найголовніші релігійні свята — Різдво, Великдень, Трійцю. Не ми їх придумали. Вони вкорінялися з покоління в покоління віками. Святе діло — державні свята День Незалежності та Конституції України. Такі як найголовніші пошановуються в кожній країні світу. А от придумані вождями 8 Березня і 1 та 2 Травня можна було б зробити робочими днями. Дурницею вважаю перенесення вихідних, якщо якесь свято припадає на суботу чи неділю.

Тетяна Григорівна, продавець у гастрономі:
— У нашому магазині протягом року – жодного вихідного, жодного святкового дня. Бо якщо ми будемо святкувати, зачинивши двері магазину на замок, то не буде зарплати. У нас так: як продали товар – так і заробили. Святковий відпочинок найвигідніший лише чиновникам та іншим бюджетникам, у котрих стабільні фіксовані зарплати, і їм все одно свято чи ні – свою ставку вони отримають. У травні я, як і мої колеги, працювала, незважаючи на святкові дні, і тому заробила грошей, щоб сплатити за комунальні послуги. І взагалі вважаю, що всі заклади обслуговування у вихідні і святкові дні повинні працювати, бо покупців і клієнтів більшає, а заодно й заробітки їх працівників.

Володимир Семенович, пенсіонер:
— Думаю, у нас забагато святкових і вихідних днів. Треба їх скоротити. Наприклад, 1 та 2 Травня. Невже у Борисполі, наприклад, весь народ іде на парад, як колись було, до обіду з кульками та прапорами, а після – пиячить де вдасться примоститися? Та ж ні. Кілька разів бачив, як у центрі 1 Травня Київським Шляхом до Леніна чимчикували душ 80, в основному пенсіонери. Для них це свято, для інших – робота на городах. Або 8 Березня. Ще 7 числа в установах ніхто практично не працює, ніхто про роботу вже не думає, а після обіду, ще в робочий час, усі заздалегідь замовлені генделики й кабаки гудуть. А от найголовніші релігійні свята потрібно шанувати. Людські потоки ще зранку прямують до Божих храмів, а після служби народ уже святкує.

Віктор, інженер:
— Я ставлюся до деяких святкових днів скептично. Український уряд, депутати демонструють свою любов до народу тим, що нібито дарують йому святкові вихідні дні, котрі вкупі перетворюються на досить тривалі канікули. Найбільший зиск від цих канікул мають хіба що бюджетники, чиновники, котрі працюють на окладі. Ті ж, хто працює й одержує відповідно до якості своєї праці, вимушеним прогулам не можуть радіти, тому що в такі дні вони просто втрачають свої гроші.

Надія Федорівна, пенсіонерка:
— Я пропрацювала 44 роки. Заробила пенсію близько 900 гривень. Але її хронічно не вистачає на більш-менш пристойне існування. Тому щоденно торгую на базарі овочами з власного городу і в будні, і в свята, окрім релігійних. І на владу не сподіваюся. Лише на Бога.

свято, День Незалежності, День Конституції
Оцени новость →
Просмотров: 828
Рейтинг: 5.0/1

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров