ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Не грайтеся з банками в азартні ігри

Новости в Борисполе

Коли позичаєш гроші — береш чужі, і на деякий час. А віддаєш — свої, і назовсім. Важливо бути готовими, щоб не порушити цю рівновагу. Та фінансова криза поламала плани багатьох.

У складній ситуації сьогодні опинилася жителька Борисполя Лариса Зуб. Вона разом із чоловіком та малолітніми дітьми (2004 та 2007 р.н.) проживає у батьківській квартирі, яка нині знаходиться в банківській заставі. Кредит на розвиток бізнесу під заставу своєї квартири Лариса отримала від «Приват Банку» у 2007 році. За вимогою банку, щоб взяти кредит, їй довелося тимчасово виписати дітей. Діти з квартири нікуди не виїжджали і не збиралися виїжджати, і це не було таємницею для банку. На сьогодні вони знову у ній прописані.

Протягом півтора року Лариса Зуб щомісяця дисципліновано сплачувала суми в рахунок погашення кредиту. Але з настанням кризи бізнес довелося згорнути, і джерела прибутків не стало.

— Якби я тоді, коли брала кредит, могла передбачити нинішню ситуацію! — зазначає Лариса у розмові з кореспондентом. — Десятому закажу: не можна брати кредит під заставу оселі, у якій проживаєте. Але де ж тоді було взятися нинішньому досвіду? Коли у нашій родині виникли проблеми із погашенням кредиту, я зверталася до банку і усно, і з листами, просила, щоб мені зменшили щомісячний платіж або щоб надали відстрочку платежу, доки мине криза, проте банк завжди відмовляв. Вимагали, щоб ми здійснювали повний платіж, інакше позбудемося квартири. Банк відмовлявся приймати від нас ту невелику суму, яку ми реально можемо нині сплачувати, навіть у рахунок часткового погашення відсотків за кредитом — пропонував оплачувати ним тільки штрафні санкції. Тож ми не могли собі дозволити викидати гроші на вітер.

Ми ніколи не заперечували того, що винні банку гроші. Ми не просили пробачити нам борг, не прагнули уникнути його повернення. Єдине, про що йшлося, дати нам хоч невелику передишку, поки стабілізується ситуація, і не викидати нас із дітьми на вулицю. Але за поданням банку київським нотаріусом було здійснено виконавчий напис щодо відчуження нашої квартири через борги за кредитом.

Довелося захищатися. Ми подали позов до суду з проханням заборонити відчуження майна на період кризи. До адвокатів не зверталася, бо і кошти не дозволяли, і сподівалася, що сама впораюся, адже мені ця проблема болить більше, ніж будь-якому адвокату. Вивчала закони, юридичну літературу, консультувалася зі спеціалістами. Не можу повірити, що немає можливості захистити право моїх дітей на житло.

Судовий розгляд тягнувся упродовж півроку. На суд не з’являлися ні державний виконавець, ні представник банку. Зате на останнє судове засідання прийшли. Не було тільки представників опікунської ради, яку ми просили залучити як третю особу. Не можу сказати, чому. Тоді суд відмовив нам у задоволенні позову. І згідно з цим рішенням, через два місяці наша квартира мала бути продана. У зв’язку із цим до нас навіть приходили державні виконавці і описали майно.

На щастя, паралельно я подала позов про визнання недійсним самого виконавчого напису, і розгляд цієї справи ще тільки розпочався. За моєю заявою суддя видав ухвалу про заборону відчуження житла на період судового розгляду. Справою також займається прокуратура. Також сподіваюся на допомогу засобів масової інформації. Адже в такому випадку навряд чи можливим буде однобокий підхід до справи при розгляді її у судовому засіданні. У нас немає іншого житла, і я боротимуся за нього до останнього. Сподіваюся, що ситуація у державі таки стабілізується, і ми зможемо погасити кредит перед банком.

Кореспондент намагалася отримати у банку офіційні коментарі щодо ситуації з Ларисою Зуб. Але там навідріз відмовилися спілкуватися на цю тему для друку. З неофіційної розмови вдалося зрозуміти, що політика банку не налаштована на лояльність до таких позичальників, як Лариса. Хоча позиція цієї фінансової установи не може не дивувати. Адже сьогодні вартість Ларисиної квартири не покриває її заборгованості перед банком.

Нині усі стосунки між «Приват Банком» і Ларисою Зуб знаходяться у площині судових розглядів. І ніхто не візьметься прогнозувати, чим та судова тяганина закінчиться. Хочеться все-таки вірити, що родині з маленькими дітками не доведеться виїжджати із батьківської квартири.

Яна Верхівська

Оцени новость →
Просмотров: 699
Рейтинг: 5.0/1

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров