ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

«Миколин гурт» відроджує українські традиції

События в Борисполе

«Миколин гурт» відроджує українські традиції На цьогорічному фестивалі «Червона рута» бориспільський колектив «Миколин гурт» став дипломантом за напрямком «гуртова інструментальна музика».

Раніше самобутню автентичну музику гурту, яким керує 70-річний Микола Петлицький, мені доводилося неодноразово чути у козацькому селищі «Мамаєва слобода», на фестивалі «Країна мрій», на святах у Борисполі і Кийлові. Цей колектив відроджує українські традиції, виконуючи давні козацькі і стрілецькі мелодії.

Сам пан Микола народився у співочій родині, де батько грав на гармошці, а мати знала безліч українських пісень. Свою любов до музики батьки зуміли передати трьом синам. Козацьке походження, освіченість, інтелігентність, які передали їм батько-коваль і мати-вчителька, проросли у свідомості Миколи патріотизмом і бажанням відроджувати українську культуру.

Окрім того, учителями, наставниками Миколи Петлицького були відомий майстер-різьбяр Петро Петрович Верна з Борисполя і його зять Петро Тарасович Манойленко із села Гора. Обоє вони були гарними скрипалями. Петро Тарасович також умів сам робити цимбали, ремонтував скрипки, баяни. Микола перейняв у свого вчителя не лише гру на багатьох інструментах, але й навчився їх ремонтувати і виготовляти. Тож сьогодні Микола Петлицький один із небагатьох майстрів в Україні, що уміють змайструвати кобзу чи ліру. А скрипка у руках майстра сміється і плаче, тужить і скликає до танцю.

Микола Петлицький навчався у мистецькому інституті за спеціальністю «художник-декоратор». Проте після виступу біля пам’ятника Тарасу Шевченку 22 травня 1963 року, саме напередодні захисту дипломної роботи, його виключили з ВНЗ. Працював він завідуючим художньою майстернею у Борисполі, викладав малювання і трудове навчання у школі №5. Та його переконання (завжди мав власну думку, носив вишиванку) не вписувалися у тодішню радянську ідеологію, через що Микола, маючи трьох дітей і дружину, часто залишався без роботи. Доля зводила його з багатьма національно свідомими українцями: художниками Віктором Зарецьким і Аллою Горською, письменниками Іваном Світличним, Василем Симоненком, Іваном Дзюбою, Григорієм Сагайдачним, Григором Тютюнником. У 60-х роках саме він допоміг влаштуватися на роботу у Бориспільському районі «неблагонадійним» кобзарям, братам Миколі і Василю Литвинам. А 1967 року Петлицький прийняв на роботу до художньої майстерні референта по пресі Степана Бандери Романа Дужинського, хоча той не мав права оселятися ні в Києві, ні поблизу столиці.

На зорі незалежності України, у 1990 – 1995 роках, Микола Петлицький створив гурт, основу якого становили члени його родини: він і донька Оксана грали на скрипках, дочка Катерина — на бандурі, дружина Валентина — на сопілці, а син Роман — на цимбалах. Окрім родини Петлицьких, у гурті грав на цимбалах і барабані Володимир Чекулай, на контрабасі — Володимир Березовський, на барабані — Володимир Синявський, на баяні — художній керівник колективу Ольга Сергіївна Дроздова. Ще у 1990 – 1991 роках вони співали «Ще не вмерла України», повстанські пісні, відроджували забуті народні мелодії. Виступали на радіо, телебаченні, у Києві. А 1995 року гурт здобув звання народного.

Потім доньки музиканта повиходили заміж, сам він тяжко захворів, і гурт довгий період не збирався. Відродився лише декілька років тому в новому складі: Микола Петлицький (перша скрипка), син Роман, журналіст (цимбали), приватний підприємець Олексій Кругліков (скрипка), вчитель Бориспільської музичної школи Василь Компанієць (віолончель), Олександр Макаренко із села Кірове (сопілка), киянин Володимир Синявський (барабан).

Свої знання, народний репертуар, уміння грати на народній скрипці і цимбалах Микола Петлицький прагне передати сучасним дівчатам і хлопцям, яких запрошує до себе на безкоштовні уроки.

Лариса ГРОМАДСЬКА

Источник: http://i-visti.com

Бориспіль, фестиваль «Червона рута», Миколин гурт
Оцени новость →
Просмотров: 743
Рейтинг: 5.0/1

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров