ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Як ви ставитеся до прийнятого Верховною Радою закону про двомовність?

Общество

Як ви ставитеся до прийнятого Верховною Радою закону про двомовність? Журналісти місцевої газети «Вісті» поцікавилися у громади Бориспільщини як ті ставляться до прийнятого Верховною Радою закону про двомовність.

Любов Леонідова, 62 роки, вчитель української мови та літератури, м. Харків:

— Це жахливо. Настільки це зроблено нечесно, некоректно. У нас в Харкові колись казали: «Что Вы со своим украинским языком носитесь?» — зараз вже так не говорять. Дуже часто можна почути і мову українську, і діти вже дійсно патріотами є. Якщо приймуть закон про двомовність, я не скажу, що це буде знищення, тому що наша мова існує дуже довго і давно, але, дійсно, ким треба бути, щоб не вчити, не знати державну мову. Адже ми приїжджаємо в іншу країну, ніхто не питає, якою мовою ми говоримо. Кожен повинен знати ту мову якою спілкується, і заповнити документ державною мовою треба вміти. Не хочу я, щоб Україну знову ділили на захід та схід. Я народилася на сході, батько - бориспільський, мати — харківська, а яка різниця! Можеш говорити хоч китайською, але мова в державі повинна бути одна.

Володимир Кисленко, 39 років, зварювальник, с. Ревне:

— Я за цей закон. Треба вчити російську мову так само, як і англійську. Пам’ятаю, в школі вчив, а потім заборонили. Чому? Російська також повинна бути, тому що майже половина населення в Україні російськомовне.

Поліна Смілик, 70 років, пенсіонер, м. Київ:

— Негативно ставлюся до цього. Не буде мови, не буде і держави. Двомовність потрібна депутатам: Азарову, Колеснікову, Табачникові, вона не потрібна українцям. Сподіваюся, що Президент не підпише цей закон, якщо у нього є розум у голові. Думаю, якщо буде чимало тих людей, які мітингують біля Українського дому та й по всі Україні, якщо ми всі згуртуємося — тоді можна добитися скасування цього закону. Народ – це сила. Треба об’єднатися і відстоювати свою мову.

Віктор Смілик, 73 роки, пенсіонер, м. Київ:

— Ми українці повинні підтримувати свою мову, тому що немає мови, немає і України. І завжди українську мову, як то кажуть, утискали, не давали їй розвиватися, лише зараз ми відчули, що, все-таки — це мова рідна і прекрасна, і ми повинні пишатися нею, а хто хоче, нехай розмовляє російською мовою. Кожен з українців знає, вивчав в школах російську мову і поважає її. Але у кожного народу повинна бути одна державна мова. Як кажуть у Верховній раді, що це треба тим 13 меншинам, але ж вони і до цього користувалися своїми мовами і школи були. Я думаю, це просто політична акція. Звичайно, російська мова може витіснити українську, тому що тоді більше буде її на телебаченні, в газетах, на радіо, в кіно. Треба, щоб рівність була. Я вірю в тих людей, що мітингують і підтримую їх.

Володимир Галиць, 60 років, пенсіонер, с. Проців:

— Підтримую лише українську мову. У нас повинна бути самостійна вільна Україна, церква і наша мова. Ми були біля Верховної ради на другий день після проголошення закону, було тисяч п’ять. Я думаю, що наш народ відстоїть свою мову українську, треба ходити на мітинг і не бути байдужими.

Ніна Фартух, 37 років, с. Проців:

— Я думаю, що державною мовою повинна бути лише українська. Щоб наші діти вивчали російську мову — я за це, вони повинні розвиватися всебічно. Думаю, що російська не повинна бути державною мовою — це моя позиція. Ми так довго ішли до незалежності, так довго цього хотіли. І я вважаю, якщо цей закон підпишуть, то Україна зробить крок назад. На жаль.

Олександра Косого, 22 роки, м. Дніпропетровськ:

— Я знаю обидві мови. Мені все одно якою спілкуватися. Вважаю, що кожна людина сама для себе обирає мову, якою розмовляє. Як можна нав’язати ту чи іншу мову проти волі? Це політична гра, людьми маніпулюють, відволікають від злободенних проблем.

Ольга Гаєвська, 35 років, м. Бориспіль:

— Проти цього закону. Напевно, деяким депутатам просто набридло, що над ними завжди насміхаються за їх «ламану» незрозумілу українську мову, тому і вирішили прийняти такий закон, аби вільно російською розмовляти. Бо тоді ж ніяких претензій не буде. Соромно, що у нас така влада. І ганьба народу, який не може відстояти право в Україні розмовляти державною мовою – українською. Скільки ми ішли до незалежності, століттями виборювали українські землі. А що тепер? Знову повертаємося у минуле, до вже «рідного побратима».

Олена Джабарова, 38 років, приватний підприємець, м. Бориспіль:

— Я не проти закону, але спілкуються більше українською мовою. Двомовність — це нормально. Наврядчи люди, які мітингують, чогось зможуть добитися.

Дмитро Вельможко, 42 роки, сантехнік, м. Бориспіль:

— Ця ситуація дає змогу побачити наскільки наш народ справжній — український, скільки небайдужих людей. Але для мене картина невтішна. Не так вже і багато патріотів своєї держави. Це наші предки виборювали для нас — жити в незалежній українській державі, вони не боялися нічого і нікого. А зараз! Ви подивіться, яка в нас молодь, майбутнє покоління? Хто щось знає про Україну? А як вони говорять?

Автор: Юля КАРПІНСЬКА

Источник: http://i-visti.com

закон про двомовність, Бориспіль, новини, опитування
Оцени новость →
Просмотров: 1116
Рейтинг: 5.0/3

Комментарии

avatar
0
6 Спам
Torquemada как в воду глядел...
avatar
0
4 Спам
http://fognews.ru/russkij-yazyk-bolshe-ne-yazyk.html
Институт лингвистики в Тарту (бывшая Академия языковедения СССР) объявил, что русский язык в течение ближайшего года может быть исключен из списка языков мира.

Мониторинг, ежегодно проводимый сотрудниками института, показал, что русский язык перестал соответствовать минимальным требованиям о самоидентичности, богатстве словарного запаса и сфере применения.

Если в течение 2013 года картина не изменится, то русский язык будет объявлен мертвым языком, со всеми вытекающими из этого последствиями: закрытие курсов русского языка в Европе, исключение его из официальных языков организаций мира (ООН, ЮНЕСКО) и запрет на его употребление в посольствах для общения с россиянами.

Нужно сказать, что Институт лингвистики в течение последних пяти лет ежегодно предупреждал власти РФ о высокой вероятности развития событий по этому сценарию, но всего его обращения остались без ответа. По классификации ЮНЕСКО существуют несколько стадий отмирания языка, и русский полностью соответствуют самой тяжелой из них: язык России превратился в контекстно-ситуативный набор грамматических форм.

Эта точка регресса характеризуется следующими особенностями.

Во-первых, почти заканчивается словообразование на основе родных корней. Новые термины и понятия являются заимствованными. Понятия, пришедшие извне, вытесняют родные аналоги, из двух синонимов выживает заимствованный. Общество не способно производить адекватную замену иностранным словам, довольствуясь прямым заимствованием, разрушается связь между деятельностью индивида и его родным языком. Частным случаем такого регресса является «язык рабов», достаточный для понимания указаний хозяина, но абсолютно бесполезный для общения на отвлеченные темы. Как пример ученые Тарту приводят широко распространенный в России «рунглиш».

Во-вторых, знание языка перестает поощряться в обществе. Снижается ценность этого знания для экономически активного индивида, язык не способен поднять стоимость работника в конкурентной борьбе на рынке труда. На первое место при трудоустройстве выходят личные связи и требования по минимальной зарплате, поэтому в структуре занятости преобладают «блатные» на вершине пирамиды, и «гастарбайтеры» в её основании. Государство без видимых протестов общества сокращает часы преподавания родного языка в школе, экзамены по нему проходят в виде обезличенных тестов. Снижается общий уровень грамотности теле- и радиовещания, газеты выходят с опечатками и ошибками, которые никто не замечает.

В-третьих, государственные структуры не используют в своей деятельности официальный язык страны. Патриархальная Православная Церковь проводит богослужения на церковнославянском, МВД использует упрощенный служебный диалект, МИД оперирует французским, немецким и английским. В такой ситуации полностью исчезает понятие единого языка, население разобщается по профессиональной принадлежности, которая определяет значение и смысл слов.

В-четвертых, язык перестает быть образным, из него вымываются слова общего значения, предпочтение отдается синонимам местоимениям «тот» и «этот». Общение между людьми сводится к ситуативно-контекстному словообразованию, часто на основе одного корня.

— Дай эту фиговину.
— На фига?
— Я ею прифигачу вот эту фигню.
— Так ведь фигня получится!
— А тебе не по фигу?

Как пишут исследователи из Тарту, данный диалог очень напоминает общение высших животных, которые с помощью одинаковых звуков передают друг другу информацию, определенную конкретной ситуацией.

Подводя итоги своего исследования, Институт лингвистики Тарту с сожалением отмечает, что русский язык де факто уже умер, и остается последний год его официального существования.
avatar
0
5 Спам
Я конечно не лингвист, но по мне это инфа из разряда "Янукович - жертва экспериментов инопланетян". Четыреста миллионов человек разговаривают на мертвом языке. Забавно.
avatar
0
2 Спам
Микола Янович, хочеш двомовності ? Вивчи - УКРАЇНСЬКУ !!!!
avatar
0
3 Спам
большая половина населения не знает ни Украинский не Рашку, суржик рулит !
avatar
1
1 Спам
Я против придания равнозначного статуса русскому в Украине. Хотя и сам являюсь этническим русским и само собой русскоязычным. Совершенно очевидно, что украинский в этом случае будет поглощен и забыт. Зачем украинский подвергать пути шотландского гэльского, говорящих на котором осталось едвали не столько же сколько народу в Борисполе (ато и меньше)? Ирландцы тоже почти забыли свой язык. валлийский совсем уничтожен, бритонский дышит на ладан... И заметьте -это отнюдь не бушменоподобные племена для которых главное занятие - прочтение ярлыков на тюках с гуманитаркой, а уважаемые всей Европой народы... Сейчас они экстренно огромными усилиями пытаются свой язык назад выучить - но вам, украинцы, оно надо??? Я говорил в быту на русском и буду говорить мне в принцыпе так комфортно, а вам пора и на баррикады =))) (шучу.....а может и нет...)
avatar

Новости по теме

Новости партнеров