Так склалося, що доля закинула більше десяти років" />

ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Далеко від Батьківщини

Новости в Борисполе

Так склалося, що доля закинула більше десяти років тому нашу землячку Аллу Михайлівну Квасовець (нині Валлін) далеко від Батьківщини: у Королівство Швеція. Але вона щодня згадує таку рідну і таку далеку Україну. Звичайно, вона контактує з родичами, які живуть у Борисполі. А на Великодні свята приїжджала в гості. Тож трапилася нагода зустрітися з Аллою Михайлівною і поговорити про місію, яку вона започаткувала заради України.

— Розкажіть читачам «Вістей» про благодійну організацію, яку Ви заснували у Швеції.
— Ще дванадцять років тому зародилася ідея організувати гуманітарну допомогу людям в Україні. Так була заснована організація «Допомога Південної Сконе Україні». У Швеції високий рівень життя, і нашу країну вважають бідною. Та так воно і є насправді. Тому до засновників, окрім мене, чоловіка Едварда та ще двох українців, долучилося з часом ще близько п’ятдесяти ентузіастів. Публікуючи інформацію у місцевій газеті про нашу організацію і її плани, не сподівалася, що на заклик допомогти українцям відгукнеться так багато людей. Треба сказати, що шведи дуже доброзичливі і на прохання про допомогу відгукуються завжди.
Тож почали приносити і привозити до нас додому одяг, взуття, побутову техніку, посуд, постіль, іграшки, меблі тощо. Все це треба було розсортувати, перевірити справність побутової техніки. Перед тим, як везти гуманітарну допомогу в Україну, слід було здолати бюрократичні бар’єри. А ще зібрати гроші на автотранспорт. Тому довелося зайнятися іншим видом діяльності: продавати на ринку булочки, пиріжки, спечені за українськими рецептами, та варення, зварене нашими ентузіастами. До речі, шведи вперше у житті смакували пирогами з маком. У нас є постійні покупці, які із задоволенням купують наші продукти. Ось так, копійка до копійки — і заробляємо гроші на автотранспорт.

— Розкажіть, будь ласка, про конкретну допомогу бориспільцям.
— Ми, як організація, допомагаємо дітям-інвалідам, дитячим будинкам, будинкам ветеранів, лікарням, зокрема «Берегині», «Нашому дому», Ревненському будинку для пристарілих, Іванківській загальноосвітній школі, дитячому відділенню районної лікарні, тощо. Завідуючу будинком «Наш дім» Валентину Сергіївну Бондаренко ми запросили до Швеції, щоб вона скористалася досвідом, набутим шведами. І тепер радію, що Бориспіль має такий центр допомоги дітям-інвалідам. Цього року на Різдво ми привезли півтори тисячі дитячих подарунків... Наша організація співпрацює з українською, яка має назву «Моя родина». В Україні є понад три тисячі будинків сімейного типу. У кожному з них від 10 до 15 дітей. Саме цим будинкам конче потрібна допомога. Через кілька днів після мого повернення до Швеції, в Україну виїздить автотранспорт з гуманітарною допомогою для тих будинків, які розташовані у сільській місцевості, особливо у Західній Україні. Ми співпрацюємо з жіночою в’язницею на Тернопільщині, з колонією для підлітків.
У Тернополі в одній із лікарень дві палати повністю обладнані апаратурою, речами, привезеними із Швеції. Наша робота у цьому напрямку буде продовжуватися. За ці роки ми відправили в Україну більше 600 тонн гуманітарної допомоги. Але у нас є ще одна лінія співпраці з Україною.

— Розкажіть про неї.
— Мені дуже хочеться показати шведам таланти України. Нині у нас експонується виставка бориспільського художника Ігоря Корчмарюка. Він може пишатися тим, що жителі нашого міста Треллеборг високо оцінили його роботи, а незабаром акварелі Ігоря побачать у місті Гетеборг. Запам’ятався шведам виступ зразкового танцювального колективу «Радість» Бориспільського будинку дитячої та юнацької творчості. Увага преси і глядачів зараз зосереджена на вернісажі Віктора Співака «Моя Україна». Книга відгуків щодня поповнюється новими схвальними відгуками, навіть арабською мовою. Сюди приходять люди різного віку, і кожен виділяє щось своє. Особливо високу оцінку дістали роботи Віктора від слухачів фотографічної школи. Деякі глядачі, після огляду фотовиставки, збираються завітати в Україну, а конкретніше, у Карпати. З часом роботи Співака побачать у Гетеборзі, а потім у Данії. Наступна фотовиставка Віктора Співака «Коні, мої коні» вже прибула у Треллеборг. Культурне життя України у Швеції продовжиться виставкою рушників та українського костюма. Мало того, що глядачі фотовиставки «Моя Україна» познайомилися з одягом гуцулів на знімках Співака, то тепер вони побачать вишиванки, рушники центральної України. Подаровані мені Галиною Павлівною Приходько з Сошникова вишиванки, рушники теж будуть у експозиції. Також роботи покійної Поліни Петрівни Засенко «Привіт з України» та портрет Тараса Шевченка із текстом «Заповіту» теж прикрасять виставку.
Мені дуже цікаво цим займатися. Бо це пропаганда наших українських талантів. Є велике бажання запросити до Швеції відому в Україні та далеко за її межами народну академічну хорову капелу імені Павла Чубинського з Великої Олександрівки.

На фото: Алла Валлін із внучкою Настею

Віктор Приходько

джерело: Вісті

Оцени новость →
Просмотров: 866
Рейтинг: 0.0/0

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров