ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Чи ж такою ціною?

Новости в Борисполе

Прізвище дітей цієї родини - Безсмертні. І, здається, доля випробовує цю родину на відповідність такому прізвищу. І вони, усім бідам назло, живуть, зростають дружними, життєрадісними і відгукуються щирою вдячністю на тепло людських сердець.

До кабінету зайшла симпатична жінка із дівчинкою. На перший погляд - мати і донечка.
- Я хотіла б через вас висловити подяку нашому депутату Юрію Сидоренку. Я Варвара Михайлівна Швидченко, опікун та піклувальник трьох дітей, - представилася гостя. - Юрій Миколайович дуже допоміг мені і моїм дітям.

Хто вам ці діти? - не стримала своєї цікавості.
- Я їхня бабуся. Моя дочка, їхня мати, двічі потрапляла під колеса автомобіля. Один раз на пішохідному переході, а вдруге на тротуарі. Після другої аварії вона не вижила. Зі мною залишилося троє старших дітей: Ельвіра, Едуард і Елізабет, вона ось зі мною. Нині їм 16, 10 і 6 років. Є ще менший братик, 4-річний Ілля. Він сьогодні перебуває у прийомній родині Соломах, але я доб’юся, щоб хлопчика повернули до його рідні.

Ви сама виховуєте цих дітей?
- Так вийшло, що мій чоловік помер у 2004 році через важку хворобу. А саме перед тим ми розпочали перебудовувати житло. Потім сталося нещастя із дочкою. Побачивши матір після першої аварії (у неї дуже постраждало обличчя), маленький Едуард втратив зір. Ми залишилися у маленькій хатині на 26 кв. м житлової площі, ще й без опалення. Вже було не до перебудови… Довелося чотири роки обігрівати оселю плитою.

Куди б я не зверталася за допомогою, нас не чули. Перейнявся бідами дітей лише депутат Юрій Сидоренко. Він оплатив виконання робіт по проведенню опалення, допоміг коштами на ремонт. І дві останні зими ми були із газовим опаленням. За той час, який Юрій Миколайович Сидоренко опікується нашою родиною, він змінив наше життя. Не лише допоміг зробити теплою і затишною нашу оселю, але й покращив фінансове становище родини. Саме завдяки йому мої діти отримують щомісячну фінансову допомогу. У них є сучасний телевізор, комп’ютер, DVD. Хоча, фактично, це мої онуки, але я називаю їх дітьми, а вони мене мамою.

Завдяки сприянню і фінансовій допомозі Юрія Миколайовича Едуарду зробили операцію і повернули дитині зір.

Ми вдячні Господу, що на нашому шляху зустрівся Юрій Сидоренко - чуйна, сердечна людина. Адже саме завдяки йому мої онуки живуть, як у добрій казці. Нехай Господь дає йому здоров’я, натхнення, успіхів у його депутатських справах.

Ми досить довго спілкувалися з Варварою Михайлівною, доки маленька Елізабет, стомившись, потягнула гостю за рукав:
- Мамо, пішли вже…

А я залишилася під враженням розмови. Скільки горя довелося пережити цій незвичайній родині! Скільки проблем здолати! Цих проблем вистачає і нині. Наприклад, терміново потрібно лагодити покрівлю. Про добудову будинку ніхто навіть і не мріє, хоча вчотирьох тісно на 26 кв.м.

Але Варвара Михайлівна прийшла до газети не розповідати про свої біди, не скаржитися на чиновників (а питань і в цьому напрямку не бракує). Вона прийшла передати від себе і дітей подяку людині, яка їм допомогла.

До речі, у випадку родини Безсмертних з’являється ще одна глобальна проблема. Держава оголосила курс на те, що дитина повинна виховуватись у родині. Які почесті, яку допомогу отримують наші прийомні родини: і дорогу заасфальтують, і з ремонтом допоможуть, і на кожне свято збираються гості з подарунками... А Варварі Михайлівні ніде прийняти численних гостей, та й не поспішають вони до її сім’ї. Зате вона зуміла подарувати своїм дітям справжню родину. На жаль, не завдяки підтримці і розумінню з боку влади і держави, а всупереч усьому. Адже у неї і цих дітей хотіли забрати. То невже ж такою ціною потрібно боротися за родину для дитини?

мешканці, Бориспіль, жители
Оцени новость →
Просмотров: 551
Рейтинг: 5.0/1

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров