ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Будинок культури на 300 місць: перспектива без перспективи?

Новости в Борисполе

Будинок культури на 300 місць: перспектива без перспективи? Сесія Бориспільської міської ради, яка відбулася 22 листопада цього року, виявилася дуже представницькою. У її роботі брали участь усі три депутати Київської обласної ради, які представляють там місто Бориспіль. Причиною такої активної участі обласних обранців стала проблема, яка болить кожному мешканцю нашого міста, — відсутність Будинку культури

Депутат Київської обласної ради Юрій Анатолійович Чередніченко вперше після тривалого затишшя підняв цю тему. Саме тоді розпочав роботу ініційований ним благодійний фонд для підтримки будівництва Будинку культури. Але каменем спотикання для продовження роботи над цією проблемою стала земля, яка вже віддана в оренду інвесторам, які у тому числі обіцяли місту Будинок культури. Оскільки візуально роботи орендарів не помітно, питання винесли на розгляд міських депутатів.

— Перш ніж проблему було винесено на сесію, вона обговорювалася на погоджувальній раді, де були представники партій, фракцій, голови комітетів міської ради, — розповів кореспонденту помічник депутата Юрія Чередніченка Анатолій Єгорович Долженков.

Втішно те, що, незважаючи на партійну приналежність, у питанні будівництва у Борисполі Палацу культури депутати були одностайними. Винятком був тільки Фронт Змін, адже саме представники цієї політичної сили представляють підприємство, яке взяло в оренду землю під майбутнє будівництво.

На сесії вони запевняли, що проект у них уже готовий. Щоправда, окрім картинок, учасники сесійного засідання нічого не побачили. Але те, що було показано і прокоментовано, не сподобалося нікому.

Насамперед, будівля була у вигляді куба із незрозумілою вивіскою. Вона зовсім не прикрашатиме наше місто. Але найголовніше, що у тому проекті домінує комерція. Концертний зал розрахований усього на 360 місць, зате передбачено 5 кінозалів, торгові точки, супермаркети і ще й стоянки для машин — усе на тих 65 сотках! Усі депутати, за винятком представників Фронту Змін, дуже гостро висловилися з цього приводу.

Переважаючою більшістю голосів було прийнято рішення створити робочу групу, до якої увійшли представники будівельної, архітектурної, земельної, транспортної комісій, головний архітектор міста.

Своє бачення цієї проблеми прокоментував кореспонденту «Вістей» депутат Київської обласної ради, перший заступник Бориспільського міського голови Микола Петрович Корнійчук.

— Сьогодні не можна говорити про те, що буде побудовано Будинок культури, у якому немає комерційної складової.

Відповідно до проекту, представленого на сесії, загальна площа закладу планується 12 тисяч квадратних метрів. Із них тільки 20% буде відведено під заклади культури. Я за те, щоб підключати приватний бізнес, але співвідношення культурної і комерційної складової має бути 50% на 50%. Комерційну складову можуть гарантувати не лише магазини. Наприклад, це може бути каток, боулінг…

Що є для Борисполя концертний зал на 360 місць, який там запланований?

— Це зовсім не прийнятно для нашого міста. Такий зал був би тільки трохи більшим, ніж зал міськвиконкому. А це не вихід. Наприклад, хоча Бориспіль і дуже близько від Києва, до нас зовсім не їздять відомі в Україні артисти, бо виступати у маленькому залі для них не вигідно. Для того, щоб такі концерти давали прибуток, потрібен зал на 600-800 місць.

Чи є можливість скоординувати зусилля нинішніх інвесторів і починання Юрія Анатолійовича Чередніченка?

— Я думаю, що так. Сьогодні це питання вивчає спеціально створена комісія міської ради. Будуть розглянуті усі пропозиції.

Але мене непокоїть один момент: ескіз проекту, який нам надали для розгляду, передбачає, що там має бути стоянка на 120 автомобілів. Важко уявити, де вона може поміститися на тих 65 сотках. Адже сьогодні, коли там ще нічого не збудовано, на стоянці одночасно може розміститися 260 автомобілів.

Підземна стоянка там неможлива, бо дуже близько до поверхні підступають ґрунтові води.

Своє бачення проблеми будівництва у Борисполі Будинку культури надав «Вістям» і представник компанії-інвестора, депутат Київської обласної ради Дмитро Васильович Радіонов.

— Якщо говорити про будівництво тільки Будинку культури, то я, як депутат Київської обласної ради, як член бюджетної комісії, можу стверджувати, що ні бюджет міста, ні обласний, ні навіть державний бюджет не можуть собі дозволити виділити кошти на такий об’єкт інфраструктури в місті Бориспіль. До цього часу залишаються невирішеними деякі стратегічно важливі для життя Борисполя питання, і міська адміністрація продовжує шукати можливість залучення обласних і державних коштів для їх вирішення. Це будівництво патолого-анатомічного корпусу бориспільської лікарні, будівництво окружної дороги, яка має розвантажити Київський Шлях, будівництво нової школи на вул. Робоча-Банківська та ремонт школи №5, будівництво дитячих садочків у Соцмістечку та на вул. Горького, тощо. Тому будівництво багатофункціонального розважального комплексу — це завдання для приватного інвестора.

Питання не в тому, чи потрібен інвестор взагалі. Питання в іншому: який відсоток буде відведено для культури, а який для комерції, і якою буде ця комерція.

— Сьогодні люди не поспішають викидати гроші на розваги. В цілому по Україні торгово-розважальні комплекси окуповують себе упродовж досить тривалого часу. Ділянку під будівництво інвестор оформив в оренду в 2008-му році. Саме у цьому році розпочалася криза на ринку будівництва та нерухомості. З цієї причини будівельні роботи були відкладені, але праця над проектом тривала. На сьогодні повністю завершена концепція багатофункціонального комплексу, який складається із сучасних магазинів, ресторанів та кафе, розважальних зон для дітей та дорослих, дитячого центру розваг, мистецької галереї та досить просторої сучасної концертної зали. Початок будівництва заплановано на 2012 рік.

Чому заплановано такий невеликий зал.

— На сьогодні запроектовано 334 стаціонарних місця з можливістю, у разі необхідності, розширення до 360-370 місць. Хочу нагадати, що зала будинку культури у місті Борисполі налічувала 300 місць. Крім зали, також передбачені технічні приміщення, роздягальні, тощо. Усе разом — це достатньо велика площа.

Навіщо для Борисполя проектувати кілька кінозалів?

— Це питання ще вивчається. Попит на кіно сьогодні суттєво зменшився. Ідуть переговори з операторами кіноіндустрії, і не виключено, що багатозальний кінотеатр буде замінено на дитячий центр: супермаркет для дітей та молодих сімей, дитячий ігроленд, тощо. Поки що триває пошук того, якою саме буде розважальна складова проекту.

Вислухавши усі сторони, зробила невтішні висновки. Якщо місто побудує культурно-розважальний центр за нинішнім проектом, то, найімовірніше, ми ніколи не матимемо великого концертного залу. Коли ж Бориспіль вирішить змінити інвестора, то робота загальмується на кілька років тільки через паперову тяганину.

Бачу єдиний вихід: консолідувати зусилля, розробити прозору і підзвітну схему залучення благодійних внесків. Щоб Бориспіль мав змогу отримати зал не вчорашнього дня, а з перспективою на майбутнє.

Ірина КОСТЕНКО

Источник: http://i-visti.com

Бориспіль, Микола Петрович Корнійчук, будинок культури, Анатолій Єгорович Долженков, Юрій Чередніченко
Оцени новость →
Просмотров: 839
Рейтинг: 5.0/2

Комментарии

avatar
0
1 Спам
Збільшити концертну та розважальну площу, за рахунок автомобільних стоянок. А стоянки розмістити на даху. Додати до проекту танцювальну залу. Бо в Борисполі колективів багато а нормальніх місць для занять бракує. Запроектувати місця для різних гуртків та секцій для дітей.
avatar

Новости по теме

Новости партнеров