Є у Борисполі місце, де надзвичайно відчутно паную" />

ВойтиРеклама на сайте

Безіменні могили

Новости в Борисполе

Є у Борисполі місце, де надзвичайно відчутно панують туга й сум, смуток і печаль. Особливо моторошно стає на душі, коли здіймається зимова віхола чи моросить осіння мжичка і повітря розриває зловісне каркання граків та ворон. Де ще відчуєш таку гнітючу самотність, як на цвинтарі, на котрому лише ряди сотень зарослих ще позаторішнім бур’яном могил без хрестів і надгробків?
Таке місце в Борисполі знаходиться на вулиці Дзержинського, подалі від людських очей, за нині діючим Беживським цвинтарем. І офіційно воно називається кладовище для поховань невідомих. Про його існування мало хто знає, ніколи – окрім «Вістей» – про це не писала жодна газета. Але ж воно є і буде завжди, поки існує поняття «смерть» і буде Бориспіль.

Цвинтар невідомих покійників
— Назва цього цвинтаря не зовсім правильна, — зітхає начальник ритуальної служби Бориспільського комунгоспу Віра Григорівна Козаченко, — бо з-поміж неопізнаних, невідомих там поховано багато й тих нещасних, чиї імена знані рідними дітьми, родичами, які відмовилися їх хоронити. Про таких покійників нерідко згадують лише тоді, коли треба розділити чи заволодіти їхньою спадщиною.

— У цім клопітнім ділі, вочевидь, існують якісь господарські правила, облік?
— Це кладовище існує приблизно 15 років. Протягом останніх шести, відтоді, як я прийшла працювати начальником ритуальної служби, хоронили по 30-34 покійники щороку (2009-го – 22, причому в переддень Нового року поховали відразу шістьох). Отож не складно підрахувати приблизну кількість могил. Цвинтар розповзається в усі боки. Вже й підзахоронення між рядами робимо. Раніше на могилах ставили дерев’яні таблички. Але то виявилося даремною справою. Час швидко стирав, змивав ті написи. Але точно знаємо, де й коли здійснено кожне захоронення, зберігаємо коротку інформацію про нього.

Віра Григорівна показує товстий журнал і розкриває сторінки з прямокутними позначками. Це своєрідний план-схема кладовища, завдяки якому за потреби можна безпомилково встановити, коли й де було поховано того чи іншого невідомого.
— Були випадки, коли навіть через кілька років могилу розкопували, спеціалісти проводили ексгумацію, опізнавали, і родичі забирали останки покійних, — говорить Віра Григорівна. – Нещодавно приїжджали люди з Шостки, котрі довго розшукували свого родича, і врешті-решт встановили, що він загинув у ДТП і похований у Борисполі.
Дехто називає це місце на Беживці цвинтарем для бомжів. Але люди гинуть і у ДТП, і у пожежах, тонуть, стають жертвами вбивць, нещасних випадків, і при цім документи у них відсутні. А бомжі, нерідко з іменами і прізвищами, теж знаходять притулок на цвинтарі. Просто, крім нас, їх нікому хоронити.

— Отримання «путівки» на цвинтар, мабуть, — це цілий ланцюг з довідок, свідоцтв, документів?
— Так, ланками цього ланцюга є слідче відділення міліції, судмедексперт, санстанція, РАГС…

— Вочевидь, праця ваших робітників невдячна й не з приємних…
— Це не ті слова. Жахлива. Інколи їм доводиться вкладати в труну просто людські залишки, що розклалися. Уявіть: у бориспільському моргу немає навіть холодильника. А трупи лежать, розкладаються по кілька місяців. І без протигаза туди, бува, просто неможливо зайти. У нас працюють хлопці з міцними нервами і невеликою зарплатою. Праця їхня тяжка і дійсно невдячна. Бо просто немає кому їм дякувати.

— Скільки коштує поховати покійника за бюджетний рахунок?
— У похованні задіяна бригада з п’яти чоловік. Хоронимо в тому, у чому видають труп у морзі: ковдрі, одежі, простирадлі… Нема ніякого секрету щодо витрат на поховання:
труна без оббивки – 81 грн
копання могили – 185 грн
катафалк – 109 грн
винесення з моргу – 115 грн.
винагорода робітникам – 400 грн.
різні нарахування – 145 грн.
Отже, найдешевше поховання обходиться в 1035 гривень. Міська влада з бюджету виділяє достатньо коштів. Але район і сільські ради платити не хочуть. На сьогодні вони заборгували комунгоспу 10 тисяч гривень. Не часто, але інколи на цьому грунті виникали суперечки. Отож, як не дивно, ще доводиться з’ясовувати, звідки до моргу потрапив труп, чий він – «міський» чи «районний». Тут уже без детальної топографічної карти інколи не обійтись. Чіткі межі треба встановлювати з точністю ледь не до одного метра. Бо, наприклад, якщо труп знайдено по один бік дороги на міській землі, то за поховання платить місто, а якщо на протилежному узбіччі, яке вже є районною територією, то, звичайно, поховання має фінансувати район.
Віра Григорівна принагідно звертається до мешканців міста й району, щоб ті, до кого прийшла біда, зверталися саме до державної ритуальної служби, де й ціни найнижчі. Приватні ритуальні бюро мають право торгувати різними ритуальними атрибутами. А от копання могил входить до компетенції лише комунгоспу, працівники якого є відповідальними за дотримання усіх санітарних норм.

— У цьому скорботному ланцюгу, вочевидь, важливою ланкою є робота судмедекспертів?
— Мета судової медицини у разі смерті людини головним чином — провести діагностику випадків насильницької смерті, — розповідає судмедексперт Юрій Леонідович Трохименко, — дати вичерпні відповіді на запитання, які виникають у слідчих, суду. Тому нерідко доводиться працювати спільно з правоохоронцями. Але судмедексперт не має відношення до опізнавання трупа, лише встановлює причину смерті. Хоча й описує прикмети на тілі невідомого: шрами, татуювання, колір очей, довжину волосся, все те, що може допомогти слідчому встановити особу покійного. Нерідко доводиться виїжджати на місце, де знайдено труп.

— Які умови праці у Вас?
— У нашому відділенні зі мною ще працюють реєстратор і санітар. Раніше умови роботи були жахливими. Нині більш-менш терпимі. Ми забезпечені спецодягом, рукавицями, масками, миючими засобами, канцтоварами.
Надійні засоби захисту дуже важливі для судмедексперта. Одного разу порізався при розтині, але, на щастя, все минулося. На жаль, не всім колегам вдається вберегтись від зараження різними хворобами. Найбільше — близько 30 відсотків з них — підхопили туберкульоз під час роботи у моргах. Нині живемо надією, що до осені, як нам обіцяють, на території райлікарні буде збудовано новий сучасний патолого-анатомічний корпус, де знайдеться місце для відділення судово-медичної експертизи, оснащене новітнім обладнанням.

На цвинтарі є кілька доглянутих могил з хрестами і навіть пам’ятниками та огорожею, — це вже знову звертаюся до Віри Григорівни Козаченко.
— Так, знайшлися з часом родичі похованих. Вони прибрали могили. Тож до цих кількох могил у поминальні дні приходять живі.

Володимир БІЛКЕЙ
Фото автора

Источник

Оцени новость →
Просмотров: 651
Рейтинг: 0.0/0

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров