ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Анатолій Федорчук: «Питання номер один для міста – це ремонт доріг і тротуарів»

Новости в Борисполе

Анатолій Федорчук: «Питання номер один для міста – це ремонт доріг і тротуарів» Бориспільський міський голова розповів «Вістям» про те, чому відмовився від можливості поборотися за мандат до Парламенту, про вагу і ціну питань депутатства і відзначення Дня міста, а також про власне захоплення поезією і шахами.

— Анатолію Соловйовичу, для початку хотілося б поговорити про День міста, адже його наближення є хвилюючим періодом для городян, влади. Скажіть, наскільки значущим свято є особисто для Вас?

— Дуже значущим, підготовка розпочинається за 2-3 місяці. Це не державне свято, але для Борисполя є чи не найголовнішим. Найбільш очікуваним — це точно. Бо громада має можливість проаналізувати, як змінилося місто за рік, що зроблено спільними зусиллями, щоб кожен з нас у Борисполі почувався комфортно. День Борисполя — один з моментів єднання великої міської громади. Цього року свято буде цікавим.

— Те, що влада інтенсивно готується, помітно. А чи готуються самі городяни до Дня міста, як до, скажімо, Великодня: поспішають гребти, мести, білити, саджати...

— Питання гарне, але, на жаль, я не можу однозначно відповісти «так». Здається, відчуття громади як єдиної родини, яка може й повинна впливати на життєдіяльність міста, ще не сформоване. Не знаходяться лідери, які б здатні були організовувати людей у своєму будинку, під’їзді, на своїй вулиці й провести, скажімо, суботник. У тому вина і влади. Недавно побував у мікрорайоні «Промінь». Жителька одного із будинків скаржилася, що протікає дах, вода просочується до її квартири. На моє питання, чи зверталася вона до комунальних служб із заявкою, відповіла, що ні. Виходить, більшість чекає покращення, але не хоче до того докладати навіть мінімальних зусиль. Від людей багато нині залежить. Показовий приклад активності громади спостерігав на відкритті майданчика на вулиці Дзержинського, 9 – мешканці з власної ініціативи прикрасили малюнками паркан, прибрали територію. Сьогодні цінуються ініціатива, відповідальність, порядність, громадська позиція в цілому.

— Думаю, причина інертності наших людей має глибше коріння. За 21 рік Незалежності українці не мають єдиної національною ідеї, яка б гуртувала, спрямовувала, об’єднувала. Чи Бориспіль має таку ідею?

— Відверто кажучи, чітко сформованої не має. Ціль міської влади: працювати задля розбудови Борисполя, щоб комфортно жилося мешканцям у будь-якому куточку міста, що в центрі, що на околиці, щоб кожен міг з гордістю говорити, що він живе в Борисполі. Але без громадянської підтримки цього досягти буде важко. Робота органів місцевого самоврядування, активна діяльність депутатського корпусу – важливі складові нашої спільної справи.

Ви задоволені роботою нинішнього депутатського корпусу міськради?

— В цілому так. Переважна більшість депутатів добросовісно ставиться до своїх обов’язків. Не хочу когось виділяти особисто і називати конкретні особистості чи політичні сили. Скажу, що працювати сьогодні легко, є взаєморозуміння.

— Мені здається, що нині у громадській свідомості склалося викривлене уявлення про роль депутата як такого. Служити народу, виборцю – цебто давати йому щось матеріальне і тільки. Навіть оцінювання сьогоднішніх кандидатів до Верховної Ради і їхніх програм відбувається за тією ж примітивною «споживацькою» шкалою.

— Були часи, пам’ятаєте, коли йшов відвертий підкуп виборців: хто роздавав гречку, хто пропонував гроші. Часи минули, але подекуди споживацька потреба ще бере гору, як не прикро. Допомагати треба бідним, нужденним. Більшість виборців сьогодні, думаю, розбирається у тому, хто їм обіцяє, для чого і яка ціна сказаному, але вибір люди робитимуть свідомо, серцем.

— Претенденти на мандат до Ради не цураються критики. Рясно паплюжать владу взагалі, але жодного разу не заїкнулися про місцеву, бориспільську. Як Ви вважаєте, чому?

— Коли взяти інші виборчі округи Київщини, де мало що робиться, то там дістається і місцевим керівникам сповна. Нещодавно кандидат до Верховної Ради в одне із міст області запросив на територію водоканалу екологічну службу для перевірки, під час якої було виявлено низку порушень. У Борисполі такого факту бути не може, бо тут є робота, а значить результат, у тому наша сила. Причину критикувати знайти можна будь-де, головне – здоровий глузд і конструктивна пропозиція, альтернатива.

— Не шкодуєте, що відмовилися від можливості поборотися за престижний мандат? За Вас би проголосували.

— Ні, чесно — ні. Можливо, з мене й був би гарний парламентарій, я б точно не тиснув би на кнопку по інерції, мав би принципову позицію, але йти у Раду й бути впевненим, що сам можеш щось змінити – це абсурд. Коли є сподівання на формування більшості, можна впливати на щось конкретне. Моє місце тут, у Борисполі, мене обирала громада.

— Назвіть три найвагоміші досягнення керівництва містом впродовж року.

— Найперше – це розпочато роботи по спорудженню очисних споруд, які зараз тимчасово призупинені через певні обставини. Реконструкція будинку культури за адресою Радгоспна, 1. Третє – це оновлення будинку дитячої та юнацької творчості, споруди, яка тривалий час вважалася аварійною, а до 2006-го року взагалі планувалося її знесення і зведення на її місці житлової багатоповерхівки. Таке рішення попередніх каденцій довелося скасувати, а тепер і довести до ладу сам будинок, який нарешті не тільки за змістом, але й за формою матиме достойний вигляд. Роботи над трьома проектами виконуються за бюджетні кошти. Взяти хоча б той же тротуар від ринку «Новий» до соцмістечка, асфальтування якого вже завершується. Це теж досягнення у загальному поточному процесі благоустрою.

За дорученням Президента України Віктора Януковича, оголошено конкурс на виготовлення пам’ятника Павлу Чубинському, тож приємно, що до кінця 2014 року Бориспільщина зможе достойно вшанувати визначну особистість, яким був наш земляк.

— Поділіться, які три значущі пункти із запланованого так і не вдалося реалізувати?

— Вибачаюся перед школярами, активістами руху воркаут, яким обіцяв до Дня міста відкриття спортмайданчика для занять поблизу садочка «Сонечко». Обіцянку не вдалося реалізувати через відсутність обладнання. Фірма з Харкова, яка його виготовляє, відмовилася встановлювати без попередньої оплати, а міськвиконком, згідно із законом, не має права наперед вносити кошти. Домовленості поки не знайдено, але до кінця року майданчик буде, територію вже підготовлено.

Глобальною проблемою для Борисполя лишається відсутність об’їзної дороги, проект уже готовий, але кошти на спорудження не виділено. Нещодавно було засідання з цього приводу, направлено лист Миколі Азарову з проханням розглянути можливості впливу на ситуацію. Не розпочато будівництво вкрай потрібної школи на вулиці Робочій. Рік витратили на виготовлення проекту. Працюємо над проектом садочка, спорудження якого планується на вулиці Горького.

— Озвучте три вагомі завдання на річну перспективу.

— У нас є стратегічний план розвитку міста, маю власну програму «Порядок. Стабільність. Розвиток», тож напрямки давно визначені. Акцентуючи на тому, що буде помітно громадянам, так це завершення 2-х етапів реконструкції центральної площі із встановленням фонтану. Питання номер один для міста – це ремонт доріг і тротуарів.

— Газета «Вісті» намагається висвітлювати діяльність міста об’єктивно. Немає жодних перепон до доступу інформації, але сам чиновник середньої руки не поспішає через ЗМІ вести роз’яснювальну роботу зі споживачем, платником, читачем. Реагують керівники, коли прочитають у номері не зовсім хвалебні судження про діяльність очолюваного ним відділу, управління.

— Це значить, що такі чиновники не вболівають по-справжньому за результат на своєму місці, вони виконавці, а не вдумливі керівники. Як сказали – так і зробив. Ми говорили про байдужість у суспільстві – ось вам і прояв її. «А що, мені більше за всіх потрібно?» — ментальне питання, яке треба перефразовувати у більш конструктивне. З людьми треба вести роз’яснювальну роботу через ЗМІ, в першу чергу, готувати підґрунтя до того, як щось запроваджувати, будувати.

— З якої причини, на Ваш погляд, будівництво очисних споруд викликало супротив сільського населення?

— До виборів будівництво очисних споруд підігріватиметься певними політичними силами, окремими кандидатами у корисливих цілях. Люди часом не наполягають на тому, що їм треба говорити правду, а не загравати з ними. Взяти хоча б плани щодо будівництва сміттєпереробного заводу нібито на території Головурівської сільради. Селяни заявляють, що не дозволять нищити мальовничу природу, а те, що самі її вже вкрай закидали сміттям, не помічають. Бориспіль таки побудує сміттєпереробний завод сучасного зразка на власній території, щоб ніхто не закидав, що місто за рахунок сусідніх територій хоче створити собі рай на землі. Ми сьогодні думаємо про завтрашній день. А спорудження очисних споруд є спільним проектом міста і району. Бориспіль виступив ініціатором ідеї, вклав гроші у проект, а потім долучився район. Будівництво є вигідним і необхідним для Бориспільщини, щоб не допустити забруднення ґрунтових вод, попередити екологічне лихо. Нам треба вчитися бути толерантними один з одним. Поради давати легко, а щось робити самому – не всім під силу.

— Бориспіль – місто прогресивних поглядів. На якій стадії знаходиться впровадження пілотного для України проекту об’єднання міста і району як однієї адміністративної одиниці.

— Бориспіль прагне перейняти досвід російського округу Домодєдово, де цю ідею успішно реалізовано і вона працює. На День міста до нас приїде мер Домодєдово, губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк, тож, думаю, ми проведемо разом робочу нараду з питання об’єднання Бориспільщини, бо переконаний, що нам слід робити крок до об’єднання, бо це крок уперед у всіх напрямках. Не подумайте, що я хочу керувати великим округом, я прагну, щоб округ розвивався. Тільки уявіть, що бюджет міста Домодєдово, а територіально воно таке, як Бориспіль, у 10 разів більший за наш місцевий, тому росіяни вкладають близько 20 – 25 млн грн у ремонт доріг, тоді як ми всього 2 – 2,5 млн грн. Рано чи пізно ми підемо подібним шляхом. Нашу пропозицію схвально сприйнято у Кабінеті Міністрів, направлено до Верховної Ради. Але самі розумієте, що до кінця цього року процес призупинений.

— З якими словами хотіли б звернутися до бориспільців з нагоди Дня Борисполя?

— Хочу подякувати людям праці, оскільки всі заслуги Борисполя неможливі без старань підприємців, вчителів, комунальників, медиків, депутатів, просто небайдужих людей, кожного жителя міста. Сьогодні Бориспіль не відчуває кризи і впевнено дивиться у завтрашній день, розбудовується. Спасибі депутатському корпусу, моїм заступникам, керівникам управлінь і відділів за розуміння й професіоналізм. Оптимізму усім нам, віри і добробуту.

— Левову частку Вашого часу займає робота, а як відпочиває мер Борисполя? Чим наповнене Ваше дозвілля? Ви не часто говорите про особисте.

— На жаль, вільного часу дуже мало. Вихідні проводжу із сім’єю. Коли трапляється вільна хвилина, разом із зятем граємо у шахи, це заняття може захоплювати мене годинами. Багато читаю, в тому числі періодики, люблю аналітичні видання. Нещодавно придбав розумну книжку на філософську тему, яку де відкриєш, там можна і читати. Мрію, що зимовими вечорами зможу її спокійно перечитати. Повірте, не маю змоги посидіти на лавочці.

— Так це ж добре, життя – це рух, дія, самореалізація.

— Цілком погоджуюся. Я переконаний, що самовдосконалюватися, навчатися людина має все своє життя і не зупинятися на досягнутому, йти вперед.

— Не секрет, що Ви маєте талант до писання віршів. Кажуть, що Ваші поезії досить вдалі. Чи не порадуєте бориспільців поетичною збіркою?

— Ні, бо вважаю, що кожен має займатися своєю справою професійно. Буває, пишу, коли приходить натхнення, є потреба висловитися у такий спосіб, але моя поезія, вважаю, – це справа особиста, не для широкого загалу. Останнім часом пишу на філософські теми, життєві, про сенс життя, плинність часу в метушні та турботах. У молодості захоплювався творчістю Єсеніна, зараз перечитую Блока.

— Ви почуваєтеся щасливою людиною, гармонійною внутрішньо?

— У мене прекрасна родина, де добрі дружні стосунки, взаєморозуміння, підтримка. Відчувається командний дух і розуміння на роботі, є дисципліна, порядок. А це важливі аспекти. То чому ні? Звичайно. Мій батько колись казав: «Сину, якщо до тебе в гості не ходитимуть люди, значить ти щось робиш не так». Для мене щастя – бути потрібним людям. Я навчився пробачати, не тримати образу.

— В душі Ви релігійна людина? До церкви ходите?

— Ходити в церкву – це для мене не показник внутрішньої чистоти людини. Ще в дитинстві знав людей, які тричі на тиждень моляться в храмі, але дозволяють собі діяти не за християнськими нормами. Чим нижчий рівень життя – тим фанатичніше люди шукають віддушину в релігії. Церква для мене — це Бог, одна зі складових у становленні та вдосконаленні людської сутності, її душі, шліфування внутрішнього цензора. Людина завжди має робити свідомий власний вибір.

— На цій актуальній сьогодні фразі ми й завершимо розмову. Щиро вдячна Вам, Анатолію Соловйовичу, за приємну бесіду. Нехай вдалими будуть у Вас і у нас робочі будні й свята. «Вісті» поздоровляють Вас зі святом!

Автор: Оксана КОБЗАР, Тижневик «Вісті»

Федорчук:, тротуарів», міста, Ремонт, номер, Один, «Питання, доріг, Анатолій
Оцени новость →
Просмотров: 767
Рейтинг: 5.0/1

Комментарии

avatar
0
1 Спам
Чего то я не понял. Если что - поправьте.
Насколько я осведомлен - ремонт и строительство дорог это парафия всеми уважаемого "Укравтодора" которая берет финансирование с транспортного сбора (который в свою очередь с 1.01. заложен в % акциза на топливо и проходит через таможенную и налоговую службы, а не как не через городской бюджет). Так зачем брать на себя не посильную ношу, ака отремонтировать все дороги и проспекты?? Пусть у вышестоящих логистов голова болит...
Лучше занялись бы ремонтом теплотрас и водопроводов, чтобы потом обратно не "грызть" асфальт при последующей аварии (не доведи Господи) и ждать на очередной транш с областного бюджета на ремонт дорожного полотна.
avatar

Новости по теме

Новости партнеров