ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Куди ступило Кирило

Новости в Борисполе

Куди ступило Кирило Бориспіль приречений першим зустрічати на українській землі прилітних гостей. І праведників, і грішників. Тиждень тому в аеропорту «Бориспіль» зустрічали московського патріарха Кірілла Гундяєва, главу Російської православної церкви з численною свитою з найвищих російських церковних ієрархів і журналістів. Вони пройшли крізь стрій довгоногих дівиць-курсанток у міні-спідницях.

Що все це означає для України? Чи на користь візит московського гостя нашому народу? Однозначно — ні. Його явлення в Україні лише посилить розбрат, поглибить розкол в українському суспільстві. Та й на гостя він не схожий, бо поводиться як владика наших душ і земель, безцеремонно нагородивши себе правом проповідувати, зневажати й проклинати українство, прикриваючись солодкими риторичними проповідями. Цього ремесла у нього не віднімеш.

«Не вважайте мене іноземцем», — із єхидною посмішкою пропонує Гундяєв Україні, ніби його і наша держава — одне ціле. Але доти, доки він не буде мати українського громадянства, він буде іноземцем. Він просто не хоче усвідомлювати, що Україна — не Росія. Одним із його головних постулатів є агресивна протидія бажанню українців мати свою, незалежну від Московії, Українську помісну православну церкву. Не боячись Бога, Кирило навішав людям локшину на вуха, заявляючи, що його візит не має ніякого політичного підґрунтя, а носить лише пасторський характер.

Найкращим доказом того, який характер має візит Кирила, є метушня навколо нього багатьох партійних лідерів та депутатів. Серед них представники Партії регіонів Ганна Герман, Інна Богословська, Нестор Шуфрич та іже з ними Кучма, Медведчук. Але найближче підступився до «святійшого» тіла лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Той настільки «приклеївся» до церковного лідера, що у Спасо-Преображенському соборі Донецька видерся під час богослужіння на церковний вівтар, що згідно з церковними канонами вважається неприпустимим, адже на цей «п’ятачок» мають право ступати лише священнослужителі. Очевидно, Янукович вважає, що посвітитися йому біля Кирила перед президентськими виборами просто необхідно.

Незрозуміла логіка Президента Віктора Ющенка, прихожанина УПЦ Київського Патріархату. Саме він півроку тому запросив Кирила до України. Добряче обцілував його на порозі президентського секретаріату, обмінявся подарунками. А з Юлею вийшов майже традиційний анекдот. Кирило згідно із заздалегідь складеним протоколом мав офіційно зустрітися лише з Главою держави. Але всупереч класичному французькому вислову «шерше ля фам», що означає «шукайте жінку», «ля фам» сама знайшла те, чого хотіла. Набилася на тісне побачення з сивобородим Кирилом. Ця хитрунка свого ніколи не прогавить. Але тепер і Президент, і Прем’єрка як кандидати на найвищий державний престол втратять чимало дивідендів від населення регіонів, яке їх підтримувало, особливо західних.

Чому Кирило, як і його попередники, так бояться втратити Україну і щодуху намагаються утримати у лоні Російської православної церкви (РПЦ) так звану УПЦ Московського патріархату? Окрім суто політичних цілей, поставлених кремлівськими правителями, позбавити Україну незалежності, випирають з-під попівських ряс і суто фінансові моменти. Адже саме кошти з українських парафій становлять левову частку надходжень до бюджету РПЦ. Чимало приходів РПЦ, особливо в Сибіру та на Далекому Сході, надзвичайно бідні. Українські приходи багатші і мають для російського православ’я стратегічне значення. Тож втратити це джерело доходів для РПЦ — ледь не смерті подібне.

Візит Кирила став лакмусовим папірцем, який визначив, хто є хто в Україні. Хто патріот Батьківщини, а хто безрідний маргінал. Завдяки загальнодержавним телеканалам «Інтер» і «Україна» та безлічі регіональних він був широко розрекламований.

А як реагувала на вторгнення московського патріаршого загону Українська православна церква Київського патріархату?

«Та майже ніяк, — сказав кореспондентові «Вістей» настоятель Свято-Миколаївського храму в Борисполі отець Микола. — Це вони весь час намагалися спровокувати нас на агресивні дії, називали розкольниками, ворогами християнства. А нам своє робити. За Київським Патріархатом більше половини українських православних віруючих. На День Святого рівноапостольного князя Володимира відбувся хресний хід за участю понад 10 тисяч віруючих і мирян від Володимирського собору до пам’ятника хрестителю України-Руси князю Володимиру. Це було вражаюче — людський потік розтягнувся приблизно на два кілометри. Антикирилівські протестні акції проводили лише націонал-демократичні партії і організації. Учасниками хресного ходу були священнослужителі та прихожани всіх храмів Київського Патріархату, які знаходяться на Бориспільщині»

Якщо коротко підсумувати десятиденний візит Кирила Гундяєва в Україну, то ми ще раз пересвідчилися, що московити, які вважають себе господарями православного світу, й досі проповідують духовну і політичну зверхність Росії над Україною.

А тепер закінчимо тим, чим і почали розмову про візит московського патріарха. Чи на користь його явлення в Україні українському народові? Судячи з усього — ні. Цей візит сприяв розбрату, поглибленню розколу в українському суспільстві. Вони не захотіли йти на будь-які перемовини з українським православним духовенством.
Нині, на жаль, справа щодо релігійного і політичного примирення в Україні ще глибше зайшла в глухий кут.

Володимир БІЛКЕЙ

Бориспіль, хресна хода
Оцени новость →
Просмотров: 773
Рейтинг: 5.0/2

Комментарии

avatar
0
1 Спам
Я уже прочитал несколько статей пана Билкея, и не могу не отметить оголтелость его националистического сознания. Приятно осознавать, что на Бориспольщине обитает настолько "свидомый" демократ. Так держать, автор - нам без Вашего топорного юмора скучно.

А что касается так называемого раскола, то мне просто интересно, что бы было, если бы Вселенский патриархат (или как там он называется) был не в Москве, а в Константинополе? Что бы тогда сочинил украинский клир, чтобы не делиться?
Кстати, довольно забавно представить себе возможную картину аналогичного раскола в католической церкви. К примеру, если раскольный понтифик Польши и понтифик Гваделупы, объединясь, предадут Римского понтифика анафеме, а тот, соответственно их тоже в ответ, то кто победит? Отразится ли это на близости Гваделупских католиков к Богу?

avatar

Новости по теме

Новости партнеров