На початку минулого року на занедбаному Книшовому цвинтарі в Борисполі розпочалися роботи " />

ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Будівництво пантеону пам’яті в борисполі триває

Новости в Борисполе

На початку минулого року на занедбаному Книшовому цвинтарі в Борисполі розпочалися роботи по створенню тут пантеону Пам’яті. Останки близько тисячі покійників було викопано і перенесено до двох великих братських могил, а територію площею чотири гектари розчищено. Таке масове перепоховання в Україні здійснено вперше.
Згідно з архітектурним проектом, на території пантеону мають розміститися пам’ятники жертвам комуністичного Голодомору, сталінських репресій, чорнобильської катастрофи, «афганської» та Другої світової воєн. Центральним фрагментом меморіалу має бути пам’ятник авторові національного Гімну України Павлові Чубинському. Той, що нині існує, як дехто вважає, стоїть на його могилі. Насправді могили Чубинського давно немає, її на початку тридцятих років знищили, стерли з лиця землі комуністичні вандали.
На початку 1990-го бориспільські рухівці самостійно, без будь-якого сприяння влади, встановили на Книшовому цвинтарі пам’ятний дубовий хрест і насипали символічну могилу. Пам’ятаю, як із допомогою старовинних фотографій, які надав директор історичного музею, на жаль, нині покійний Віктор Іванович Йова, ми визначили приблизне місце поховання Павла Чубинського. Я в тому місці забив кілок, сказавши: «Ось тут, хлопці, будемо копати». Згадав цей випадок тепер, кілька днів тому, зайшовши на територію майбутнього меморіалу. Там уже працювала будівельна техніка.
Грейдерист будівельної організації «Будленд» Петро Іванович Бутенко (на фото) показав мені на кілочок, забитий у землю майже в центрі колишнього цвинтаря, і сказав: «Ось тут, на цьому місці буде
курган з пам’ятником Павлу Платоновичу на вершині».
Стало спокійніше на душі, що наша рухівська праця 20 років тому не була марною і роботи з будівництва меморіалу після кількамісячного затишшя відновлено. Учасники тих подій — хоч їх нині ніхто й не загадує — горді, що першими розпочали справу із вшанування пам’яті Павла Платоновича ще в ті часи, коли сам Гімн був під забороною комуністичної влади.
Володимир БІЛКЕЙ

Источник

Оцени новость →
Просмотров: 620
Рейтинг: 0.0/0

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров