ВойтиРеклама на сайте

До ста років залишилося мало

Новости в районе

У Пухівці 20 січня вітали найстаршу жительку села — Оксану Іванівну Терещенко. Жінка зустріла свій 98-й день народження!

На початку минулого століття, у січні 1911 року, в селі Хотянівка народилася Оксанка. Дівча росло без батька і змалечку ходило по наймах у сусідні села. Якось доля закинула Оксанку в Пухівку. Одна з місцевих господинь саме білила хату. Працьовита дівчина запропонувала їй допомогу.

Так Оксана познайомилася з майбутньою свекрухою. У 1929 році вона та Опанас знайшли своє подружнє щастя. У родині Терещенків народилося три сини-соколи — Дмитро, Петро та Микола.

Працювали завзято і у колгоспі, і на власному обійсті. Оксана в усьому допомагала чоловікові, навіть косити на луки ходила. І вдома встигала, ткала, пряла, вишивала, плела кошики із лози, верейки. А ще обробляла городи, тримала велике господарство.

Її Опанас був хорошим чоловіком, ніколи не ображав дружину, не було між ними сварок. Та жіноче щастя Оксани Іванівни було недовгим — війна відібрала водночас і коханого, і хату. Опанас загинув, а хатина їхня згоріла, як і сотні інших пухівських осель. Жінка залишилася солдатською вдовою на попелищі з трьома дітьми...

Та вона вистояла, самотужки взялася будувати нову хату, аби не ходити з дітьми по чужих кутках, ростила синів і весь час важко працювала. Минули роки, хлопці виросли, вивчились, одружились і покинули рідну домівку. А Оксана Іванівна, уже бабуся Оксана, залишилася у хатині сама. Щонеділі виглядала дітей, онуків, а згодом і правнуків, і тихо раділа їхньому щастю. У вихідні та свята ходила до церкви, дотримувалась постів, та й дітей вчила жити, сповідуючи Божі заповіді.

Господь дав жінці довгий вік. І хоча двох її синів уже немає на світі, тішать бабусю семеро внуків та шестеро правнуків. Вони не забувають Оксану Іванівну, частенько навідуються до неї, допомагають по господарству, обробляють город.

— Встаю раненько, як тільки світає, — ділиться секретами свого довголіття бабуся Оксана. — Починаю прибирати у хаті, ношу воду по піввідерця. Без роботи не сиджу.

Через поганий зір Оксана Іванівна не може сама приготувати їжу, це для неї роблять онуки та невістка, а часом і сусідка допомагає. У лікарні Оксана Терещенко не лежала впродовж віку жодного разу! І про те, що було колись, жінка пам’ятає добре.

— Співала я гарно і пісень багато знала, — пригадує Оксана Іванівна і демонструє, заспівуючи старовинну пісню. — Ой, чого ж, соловейку, невеселий, чого зерна не клюєш. Це моя улюблена. То ж привітаймо її з 98-им днем народження!

Оцени новость →
Просмотров: 680
Рейтинг: 5.0/1

Обратите внимание

Новости по теме

Оставьте своё мнение

avatar

Новости партнеров