ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Як влітку у колишній казармі відпочивали обдаровані діти

Новости в Борисполе

Нас, батьків, завжди хвилює питання, де оздоровити своїх дітей під час літніх канікул. Зазвичай, усі прагнуть дістати путівку на море. Та чи завжди відпочинок далеко від домівки піде на користь?
Про те, у яких жахливих умовах відпочивали 18 учнів однієї із шкіл Бориспільського району, розповіли кореспонденту тижневика батьки і самі діти. «Поталанило» поїхати у Кирилівку на Азовське море обдарованим учням, дітям із багатодітних і малозабезпечених родин, а також тим, хто перебуває на диспансерному обліку. Путівки їм запропонували у Бориспільському райвідділі у справах сім’ї та молоді, начальник якого і супроводжувала до столичного вокзалу учнів середніх та старших класів. Проте вже дорогою школярі дізналися, що їх везуть не туди...
Дитячий оздоровчий центр «Чайка» (Запорізька область) розмістився у колишній військовій частині, про що батьки згодом дізналися з Інтернету. Дітей поселили у двоповерховому корпусі. Кімнати були аж надто не комфортними: давно не білені обписані стіни, брудні підвіконня, всюди пил і павутина; навіть використані засоби гігієни дехто знайшов під ліжком. Хтось відгорнув ковдру і побачив великого жука, схожого на таргана, дівчата з огидою і страхом заверещали, а потім і зовсім оторопіли, коли угледіли багато таких комах на стінах і підлозі. «Ще якісь жучки уночі стрибали і кусалися,» — розповідає десятикласниця. Постіль була неприємного сірого кольору із плямами, які вже не перуться, в окремих ліжках дівчата познаходили сліди тих, хто вже там спав: волосся, пісок, сміття. Та на їхні зауваження, на жаль, ніхто не реагував; вожаті стверджували, що постіль чиста. Нічого не залишалося, як спати не розгортаючи постелі. Ліжка більше нагадували гамаки; сітки, мабуть, були розтягнуті ще солдатами, які перебували тут на військовій службі. Юні відпочивальники зразу ж охрестили свої ложе «ортопедичними»!

Двері не замикалися ні у кімнатах, ні навіть вхідні. Тож, окрім того, що вночі було моторошно, почали зникати речі і гроші... Ніхто не цікавився, о котрій годині підлітки із Бориспільщини лягали спати, чим займалися протягом дня.
Туалет у таборі для дітей(!) знаходився на відстані 150 метрів від корпусу. Проте зайти туди потрібно мати неабияку мужність, адже сморід виїдав очі, бо у бачках не було води. Тому частіше справляти нужду бігали у кущі... Не виявилося води ні в умивальниках поблизу туалетів, ні поряд із їдальнею, а подекуди не було й кранів. У душових кабінах текла лише холодна вода, але вона виявилася солоною! Тож і зуби чистили солоною водою...
Знайомство із їдальнею справило не краще враження. Посуд був настільки жирним, що вистрибував із рук додолу! Пластмасові тарілки і склянки ще й погризені. Спочатку їсти не могли — було гидко. Та підлітковий організм вимагав енергії. Стали їсти тільки те, що менше торкається стінок жирного посуду. У багатьох дітей на губах з’явилися «заїди» і пухирці. Одинадцятикласник, якому вперше «пощастило» потрапити на море, декілька днів пролежав у кімнаті із отруєнням, а в дівчинки з'явилися прищі на шкірі...
Питну воду у таборі тримали під замком. Тому, аби напитися, потрібно шукати вожатих, які зовсім не переймалися вихованцями. Але чомусь питна вода була солонуватою. Страшно уявити, що у спеку дітям не було як утамувати спрагу! Діти стверджують, що і чай давали їм у їдальні із солоним присмаком. Перші три дні роздали 1,5-літрові пляшки на двох з мінеральною водою. А надалі — як знаєте...
Купатися теж не дуже хотілося: замість обіцяного моря дітей привезли на лиман із брудною зеленою водою і глейовим дном...
Діти почали телефонувати додому. Батьки і вчителі спочатку не вірили, думали, що шукають привід повернутися додому, бо хтось залишив у селі друзів, а хтось просто вередує... Скаржилися не всі — не хотіли тривожити рідних. Проте, коли мами і тата стали отримувати ММS-повідомлення із фотографіями вищезгадих умов перебування, вирішили забрати своїх чад додому... В оздоровчому центрі керівництво ще й обурювалося: мовляв, зручності у нас хороші (у чому батьки «переконалися» на власні очі). Ніхто не поцікавився, хто забирає дітей, відпускаючи їх з невідомим чоловіком. Тож від поїздки залишились на згадку враження не тільки у дітей, а й у батьків.
Як не потрапити на гачок і не відправити свою дитину «на оздоровлення у табір відпочинку»?.. Можливо, не варто відпускати групу дітей без місцевого керівника... Та, на жаль, ці декілька сотень дітей із усієї України будуть зараховані до загальнодержавного списку школярів, про яких так турбується наша держава, надаючи безкоштовні путівки на оздоровлення...

Фотографії з місця відпочинку, зроблені мобільним телефоном.

Оцени новость →
Просмотров: 744
Рейтинг: 5.0/2

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров