ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Іван Величко закликає долучитися до святкування 1000-літнього ювілею Борисполя

Новости в Борисполе

Художник-оформлювач Іван Величко десятки років тому закарбував своє ім’я до сторінок історії Борисполя і району. Ще у 50-х роках минулого століття він організував художню майстерню у місті (у ній було чимало талановитих художників), а потім її тривалий час очолював. Він створив багато пейзажів, картин на історичну та мисливську тематику; оформив чимало вітражів (імітацій) у будинках культури, дитсадочках, закладах громадського харчування, які ще й сьогодні милують око відвідувачів.
Це, наприклад, клуби Любарців, Глибокого, Баришівки, Рогозова. Фонтан у центрі міста Іван Величко змайстрував ще у 1980 р. А напередодні святкування Дня Борисполя у 2007 р. працював над відновленням в’їзного знаку до міста: чеканка бориспільського герба — теж робота Величка. Одне з найбільш вагомих творінь художника — участь у оформленні Бориспільського храму Бориса і Гліба. На зовнішньому фасаді церкви Іван Данилович створив 22 ікони-мозаїки. А 12 апостолів під центральним куполом на висоті 40 метрів художник малював у 71 рік!
Іван Величко і сьогодні (а йому вже 82 роки!) небайдужий до подій, що відбуваються у місті і державі. Його хвилює бездуховність молоді, звичайна людська байдужість до краси навколишнього світу, до історичного минулого України. Ще під час свята Перемоги минулого року Іван Данилович спілкувався із міським головою Анатолієм Соловйовичем Федорчуком, який і запропонував художнику долучитися до відзначення 1000-річчя рідного міста.
«Я не знаю, доживу я до святкування 1000-ліття Борисполя, чи ні... Але хочу залишити для мешканців міста щось таке, щоб викликало позитивні емоції і нагадувало про наближення дуже важливої історичної дати. Щоб не було байдужих людей до цієї події,» — з хвилюванням розповів кореспонденту газети Іван Данилович про свій останній задум. Він створив плакат розміром 220 на 90 см, присвячений 1000-літтю міста Бориспіль. Художник говорить, що всі мешканці міста повинні знати не тільки дату заснування, а й вивчати історію свого міста. Тому доцільно було б плакат поставити у вестибюлі міськради, аби всі, хто заходить до державної будівлі, відчували гордість за давню історію рідного краю. Іван Величко, оформляючи полотно, намагався передати глибокий філософський зміст. Ось як він сам розповідає про свою роботу: «Виношував задум я цілий рік. Мені хотілося передати, що життя у Борисполі виникло давно. Яка моя була ідея: ішла знесилена людина через ліси, через чагарники, які були на місці теперішнього міста, їй захотілося води напитися. Аж бачить: тече річка. Чоловік підійшов до неї, напився води. І небайдужі йому стали мальовничі краєвиди довкола річки Альти, тож і залишився він тут, серед дрімучих лісів. Минуло тисячоліття — і виросло велике місто. І покотилася слава про місто на Альті, яке сьогодні на міжнародному рівні представлене аеропортом «Бориспіль». Розумієте, це ж реклама. Бо всі, хто завітає до міської ради, побачать роки: 1015-2015.» На яскравому плакаті є і кольорова чеканка, і малюнок, і макет. Колосся пшениці уособлює багатство і щедрість бориспільських земель, сонячні промені навколо міста, яке потопає у садах, — життя, герб Борисполя — визнання і розквіт. А тисячолітній ювілей — справді велична і багата на історичні події дата.
Нещодавно, як розповідає Іван Величко, він уже мав розмову із заступником міського голови Миколою Петровичем Корнійчуком про те, щоб на вулицях міста встановити бігборди (і макет зробив), які б також нагадували пересічним мешканцям про наближення 1000-ліття від Дня заснування Борисполя. Адже, за словами Івана Даниловича, сьогодні, на жаль, ми бачимо чимало нісенітниці на рекламних щитах: пропаганду спиртних напоїв і нездорового способу життя. «Шкода, що за грошима люди часто не бачать доброго,» — говорить повчально літній чоловік.
Іван Величко зібрав матеріали про історичне минуле Києва. У періодичних виданнях, старих книжках він знаходив чорно-білі малюнки столиці різних часів, історичні краєвиди, які залишились, здебільшого, лише у літописах або на картинах художників, і робив їх у кольорі. Сьогодні Іван Данилович розмалював 120 картин, щоб люди мали уявлення про багате минуле України. Тут столітні собори і знищені церкви, давній Хрещатик і вулиці Подолу, київські князі і козацькі походи, зруйновані мости і просто прекрасні пейзажі нашої столиці. Є задум створити чеканку із образами Кия, Щека, Хорива і Либеді (малюнок уже є). Мріє художник виставити свої роботи у Києві...
Не нарікає Іван Величко на складну долю. Але добре пам’ятає голодомор 1932 – 1933 років, коли помер його брат, а він, семирічний, просив милостиню у Києві, щоб вижити. До найменших дрібниць пригадує літній чоловік службу у лавах Радянської армії, війну у Маньчжурії... Найкращими вважає роки юності, коли навчався у Київському училищі прикладного мистецтва. Він усе життя невтомно працює, творить щось нове. І нині, незважаючи на свій поважний вік, продовжує дарувати приємні враження своїми роботами. А головне: викликає справжнє захоплення своєю неабиякою працелюбністю, прагненням внести свою частку до літопису рідного міста.

Оцени новость →
Просмотров: 1083
Рейтинг: 5.0/1

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров