ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

У Борисполі ти не один, нас уже 56 тисяч

Новости в Борисполе

Серед основної маси населення у місті проживають представники більше 20-ти національностей. Хто ще приїде до міста-супутника Києва найближчим часом? Адже із поступовим заселенням новобудов помітно збільшиться і кількість населення у Борисполі. Та чи готове воно до цього?

Затверджуючи свого часу генеральний план розвитку Борисполя до 2025 року, фахівці прогнозували, що кількість міського населення зросте до 100 тисяч осіб. До того часу має «підтягнутися» уся інфраструктура, і оновлене місто «потягне» таку кількість населення. Можливо, адже «масове заселення» відбувається поступово. І цей процес, до речі, вже розпочався: зводяться нові будинки, власники квартир навідуються у місто, роблять ремонти. Дехто вже навіть і живе у напівпорожньому будинку. Нехай сьогодні, наприклад, цих людей кілька десятків. А через декілька місяців буде і кілька сотень. А кас на пошті та в ощадбанку залишиться та ж кількість, що і була, черги не зменшаться, а збільшаться. Листонош уже сьогодні не вистачає, щоб обійти усі будинки, а що буде тоді, коли почнуть повноцінно функціонувати новобудови? А чи лікарня прийме усіх хворих? Адже в нових мікрорайонах кабінети сімейних лікарів теж не так швидко з’являться. Уже сьогодні в години-пік не вистачає громадського транспорту. Наприклад, від залізничного вокзалу зараз вранці важко виїхати. А що буде, коли заселяться новобудови в цьому мікрорайоні? Новосели їздитимуть на своїх автівках? Так дороги ж не витримають такого потоку, адже й досі залишаються залатаними після того, як до висоток «тягли» мережі! Одним словом, можливо колись і буде в кожному мікрорайоні дитсадок і школа, поштове відділення і РАЦС, широкі дороги і організовані вивезення та утилізація сміття, та сьогодні із цим усім поки що проблеми.

Кількість міського населення із року в рік зростає...
Не потрібно бути фахівцем, щоб зрозуміти, що люду у Борисполі останнім часом побільшало. Дуже багато заробітчан, які із початком масової забудови міста потоком хлинули до нього. Та вони — без прописки, а тому офіційно у Борисполі кількість населення менша, ніж насправді.

Так, за словами начальника управління статистики у Бориспільському районі Світлани Григорівни Фролової, Бориспіль належить до міст, де кількість проживаючого населення постійно зростає. І відбувається це за рахунок міграційних процесів. Чого не можна сказати про район: там кількість населення відчутно зменшується. Як це не прикро, та села сьогодні вимирають. І Бориспільський район не виняток.

Шкода тільки, що окремі дані є лише за 2001 рік, коли востаннє проводився перепис населення. Наступний перепис державою запланований на 2011 рік. Тоді і матимемо свіжіші дані, а поки що станом на 5 грудня 2001 року у Борисполі проживало 53 тис. чоловік, а станом на 1 червня 2008 року постійного населення (те, що прописане) — 56 тис. 285 осіб. Основна маса у Борисполі — українці, росіяни і поляки. Із 47,5 тис. проживаючих у Борисполі українців рідною мовою українську вважають 46 тисяч, російську — більше 1 тисячі. Також у місті постійно проживають абхазці, азербайджанці, араби, асірійці, башкіри, вірмени, греки, караїми, карели, комі, кримчаки, мордва, молдовани, німці, росіяни, узбеки, татари, цигани. Цікаво, що із 9-ти арабів, що проживають у Борисполі, лише двоє вважають рідною арабську, один із них — українську, а п’ять — російську.

А проблем не поменшає...
Найважливіша сфера життєдіяльності міста – комунальна. І, звичайно, при значному збільшенні кількості населення перший удар на себе приймає саме вона. Уже сьогодні помітні різкі коливання напруги в електромережі, катастрофічний дефіцит місць для паркування автомобілів… Має комунальна галузь й інші дірки. Чи встигнуть їх залатати до того, коли Бориспіль стане густозаселеним? І взагалі, як місто готується до зустрічі своїх нових мешканців? На ці питання кореспондентові «Вістей» відповів перший заступник міського голови Микола Петрович Корнійчук:
— Зараз важко сказати, чи зможе місто забезпечити належний рівень комунальних послуг населенню, яке буде заселятися у новобудови. Генеральним планом передбачено будівництво нових доріг, розвиток соціальної інфраструктури. Зараз транспортна система у місті розвивається нормально, і скарг на незадовільне обслуговування пасажирів від населення надходить значно менше. Якщо ж потрібно буде ввести якийсь новий маршрут, проблемою для нас це не буде. Так само, як і збільшити на якомусь конкретному маршруті кількість автобусів. Проблема в тому, що нестачу маршруток сьогодні мешканці міста гостро відчувають саме у години-пік. Але збільшувати кількість автобусів у ці часи недоцільно, бо треба мати багато запасних машин, які потім цілий день будуть простоювати.

Великою проблемою для міста уже із нинішньою кількістю населення є стан доріг. Зокрема, Київський Шлях вже сьогодні переповнений автомобілями, які їдуть у місто і через нього. А розширити дорогу ми просто фізично не можемо, бо територія уздовж неї щільно забудована. Будівництво ж об’їзної дороги проблем міста не вирішить, а тому ми маємо намір будувати свої об’їзні міні-дороги. Більше того, у цю справу має вкладати кошти і наша держава, адже бориспільськими дорогами користуються і пасажири аеропорту «Бориспіль».

— А незабаром користуватиметься і певна частина киян, які переїдуть до Борисполя на проживання.
— Аналізуючи ситуацію із купівлею у місті житла, можна зробити висновок, що будівельники зводять житло переважно для киян. Тобто, Бориспіль найближчим часом може стати спальним районом Києва. Наші комунальні служби уже зараз мають труднощі із наданням комунальних послуг населенню у нових будинках. Ось, наприклад, водоканал. Для того, щоб забезпечити цілодобове постачання води на 5-10 років наперед, ми повинні уже зараз збудувати новий водозабірний вузол, спорудження якого планувалося на землях колишнього радгоспу «Бориспільський» (там мало бути 32 свердловини). На цій території вже були зроблені вишукувальні роботи, але, на жаль, земля була продана райдержадміністрацією, і зараз нам потрібно шукати інше місце. Зі збільшенням кількості населення збільшується і об’єм каналізаційних стоків. Якщо, наприклад, сьогодні, за добу ми скидаємо близько 7 тис. куб. м стоків, то через декілька років поля фільтрації не справляться із навантаженням. Тому сьогодні гостро стоїть питання будівництва очисних споруд. Проект знаходиться на державній експертизі майже три місяці. Очікуємо, що незабаром його затвердять, і тоді можна буде вести розмову із Кабінетом Міністрів стосовно фінансування за кошти державного бюджету будівництва цих очисних споруд. Адже це проблема не тільки нашого міста, а й Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Бо якщо аеропорт буде розвиватися згідно з державною програмою, то будівництво очисних споруд буде вкрай необхідне для нормального функціонування як міста, так і аеропорту. Збільшення кількості населення у Борисполі загострить проблему і з утилізацією сміття. Рік тому ми вивозили у місяць 6 тис. куб. м побутових відходів. Сьогодні це вже близько 10 тис. куб. м сміття. І полігон, розташований на землях Глибоцької сільради, - це не вирішення питання. А тому треба негайно будувати сміттєпереробний завод. На території міста ми його не розмістимо. Безпекою польотів передбачено, що в радіусі 15 км від аеропорту не повинно бути заводів чи полігонів із утилізації твердих побутових відходів, щоб не принаджувати птахів, адже це небезпечно для польотів! Тож зараз постало питання виділення для будівництва земельної ділянки розміром 4-5 га на території району.

Якщо і надалі будівництво житла буде розвиватися так інтенсивно, як зараз, виникає проблема підтоплення присадибних ділянок приватного сектору. Адже кожен будинок, який зараз зводиться у місті, піднімається, щоб не допустити затоплення підвальних приміщень, а приватний сектор залишається на тому ж рівні, на якому він був 20 чи 40 років тому. Тому будівництво водовідвідних каналів, колекторів теж не треба відкладати. Скоро переросте у гостру проблему енергозабезпечення міста. Дві наші підстанції – «Бориспіль» та «Стріла» — зараз працюють на максимально допустимих потужностях. Тож на порядку денному роботи міської влади стоїть питання будівництва ще однієї підстанції. Рішенням сесії міської ради були виділені кошти із бюджету розвитку на будівництво підстанцій у приватному секторі, але, на жаль, за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики при видачі технічних умов ми повинні платити кошти за так звані приєднання. Одна підстанція може обійтися місту у 150 тис. грн. За свої кошти ми проектуємо підстанцію, будуємо її, вводимо в експлуатацію, а приєднання — це технічні умови. Тобто, фактично ні за що ми повинні віддати 150 тис. грн. на розвиток ЗАТ «Київобленерго». Звичайно, згідно із бюджетним кодексом, казначейство ніколи не пропустить ці бюджетні гроші у приватну структуру, тому що те, за що вони вимагають їх сплатити, не є ані роботою, ані послугою. Оскільки ми планували побудувати п’ять таких підстанцій, то дійшли згоди із заступником директора «Київобленерго», який пообіцяв допомогти місту отримати технічне завдання на будівництво хоча б однієї підстанції на вулиці Пушкіна.

— Нові будинки, що здаватимуться на баланс ЖЕКів, передані не будуть?
— Так, рішенням сесії міської ради та згідно із Законом України «Про товариство співвласників» такі будинки не будуть прийматися до комунальної власності міста. Згідно із цим же законом, будівельна компанія, яка здає будинок, має створити товариство співвласників. Кияни, які мають кошти і вкладають їх у будівництво житла, декілька років очікують, щоб куплену ними квартиру продати. Тим часом у цю квартиру подається тепло, люди користуються ліфтом, виносять будівельне сміття, але кошти нашим комунальним підприємствам не сплачують. Якщо таких квартир більше 50% у одному будинку, то уявіть, яких збитків зазнають комунальні підприємства міста, якщо взяли ці будинки на баланс. Тому за утримання новобудов мають відповідати товариства співвласників, — підсумував Микола Петрович.

Хочеться, щоб розвиток міста проходив гармонійно: якщо зводяться житлові будинки на якомусь масиві, то «в ногу» із цим має йти і будівництво дитсадочка чи школи. А не потім навздогін, після того, як заселяться новобудови, хапатися за створення у мікрорайоні дошкільного чи шкільного закладу. Повинна бути гармонія і у зовнішньому вигляді міста: задумали зводити комплекс багатоповерхівок, тож нехай сусідствує із ними сквер чи парк, а не купи піску та щебеню чи розрита під час будівництва дорога. Чи буде так у майбутньому, побачимо. Але сьогодні, на жаль, цього немає.

Оцени новость →
Просмотров: 906
Рейтинг: 4.8/4

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров