ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Шкільні негаразди у Броварах

Новости в районе

До редакції надійшов лист, в якому йшлося про незадовільні умови навчання в Броварській загальноосвітній школі №1. Автор листа — мати учня — скаржилась на прокурені туалети, відсутність можливості нормально харчуватися та на недобрих учителів. Звичайно, ми звернули увагу на ситуацію і спробували з’ясувати обставини.

Почала з відвідин самої школи, що розташована на вулиці Київській. Заходити довелося з боку вулиці 8 Березня, оскільки тротуар на Київській віднедавна перетворився на заболочену місцевість (цікавий хід нашої влади — організувати розширення дороги в таку холодну пору року).
Отже, головний вхід було зачинено. З обмальованих дверей стирчить уламок металевої ручки. Довелося скористатися чорним ходом (так само роблять учні та вчителі). У пошуках директора пройшла коридором першого поверху. На стінах виступив грибок, облущилась фарба, відчувається запах туалету. Але діти, що після дзвоника вибігають із класів, здається, мало стурбовані такими «нюансами»: вони прямують до їдальні, встигаючи показати дорогу до директора. Той, виявляється, тимчасово відсутній, тому екскурсію територією проводить заступник директора з виховної роботи Ірма Вікторівна Муртазіна. Вона неприємно здивована листом і намагається зрозуміти обгрунтованість невдоволення матері, яка поскаржилась.
Необлаштованість туалетів Ірма Вікторівна визнає фактом, разом з тим пояснюючи проблему: «Школа побудована ще на початку минулого століття, добудована у 60-х роках нашвидкуруч. Туалет зробили надворі, тому тепер, за відсутності центральної каналізації, досить складно забезпечити нормальний злив у туалетах усередині приміщення». Одна з учительок зустрічає нас у коридорі і обурено додає кілька неласкавих слів на адресу «старших» користувачів цими місцями громадського користування. Стосуються вони жіночих засобів інтимної гігієни, які опиняються у невідведених місцях. Хлопці залишають пам'ять про себе в інший спосіб: мокрим віником по стелі. «Чим» його намочують у вбиральнях — здогадайтесь самі.

То хто й навіщо потребує пристойних туалетів? Мабуть, молодші класи, які ще не здогадались, як там можна розважитись, і використовують їх «примітивно», за призначенням. А туалетами надворі користується весь район розвилки. Вечорами на території школи поетапно збираються всі: наркомани, колишні випускники, мами з колясками, собаководи з вихованцями. Цікавий контингент, правда? Просто більше піти там немає куди — маленький скверик навпроти не вміщає всіх бажаючих.

Інші питання — харчування — вирішується простіше. Уже працює постійний кухар, який годуватиме школярів гарячими обідами.

Стосовно викладачів, то слова з листа обуреної мами: «Вчити нормально не хочуть», — звучать образливо для них. Школа завжди славилась учителями молодших класів, до них переводили діток з гімназій, тому можна припустити, що конфлікт спричинено особистим непорозумінням учня і вчителя.

Загалом після відвідин школи враження суперечливі. З одного боку, дійсно існують проблеми матеріального характеру, які поступово вирішуються. Минулого року відремонтовано спортзал, актову залу, завезено нові парти. Але дірки в підлозі і грибок на стінах звертають на себе увагу. Ремонт потрібен школі не косметичний, а капітальний, і діти справді потерпають від такого стану речей. З іншого боку, вчителі докладають зусиль, аби з честю виконати обов’язок вихователя, тому настрій у дітей позитивний.

А які ж зміни в загальноосвітній школі №1 планує Управління освіти? У розмові з паном Володимиром Івановичем Онищенком, начальником управління, стало відомо, що «програма «Загальна середня освіта на 2008-2010 рр.», затверджена 14 січня 2008 р., передбачає проведення ремонтних робіт у цій школі. Кошти мають з’явитися протягом 2-3 місяців, після чого буде оголошено тендер на будівельні роботи на території школи.

Міський голова Броварів Віктор Олександрович Антоненко зустрічався з учителями школи і запропонував два варіанти навчання під час будівництва: або розділити 400 учнів по двох сусідніх школах, або ремонтувати одночасно з проведенням уроків. Вибрали друге: поки у дворі школи будуть зводити нову школу-садок, діти навчатимуться у старому приміщенні. Наразі відбувається процес проектування.

Щодо нинішнього стану навчальних приміщень, то В. І. Онищенко сподівається, що ми не оминемо увагою «комплекти нових парт, інтерактивну дошку, умивальники в туалетах, оновлену їдальню, спортзал та актову залу». Ми й не оминули, але виникає декілька запитань: спортзал 8 років перебував в аварійному стані. 8 років фізкультуру взимку проводили надворі. Чого тоді ніхто про це не думав? Гроші виділялись, от тільки куди вони вкладались? Бо умивальники, наприклад, вмонтовані в стару стіну з облупленою фарбою. Це що, ілюзія модного євроремонту? Чи, радше, насмішка? Гроші, вкладені в розруху.

Звичайно, гарними є наміри щодо побудови нової школи. Але зараз маємо те, що маємо. І мамам залишається скаржитись, дітям — навчатись, освітянам — планувати, а нам — писати про те, що є, і те, що буде.

Оцени новость →
Просмотров: 1100
Рейтинг: 5.0/1

Комментарии

avatar

Новости по теме

Новости партнеров