ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Павловський Рафаіл Семенович

Знаменитые люди Бориспольщины

Рафаіл Семенович Павловський
Рафаіл Семенович Павловський

ПАВЛОВСЬКИЙ Рафаїл Семенович
ПАВЛОВСЬКИЙ Рафаїл Семенович

Погруддя у Борисполі
Погруддя у Борисполі

Павловський Рафаіл Семенович

Рафаіл Семенович Павловський (18 вересня 1924, Бориспіль — 25 грудня 1989, Харків) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир батареї 134-го артилерійського полку 172-ї стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, старший лейтенант.

Народився 18 вересня 1924 року в місті Борисполі (нині Київської області). Єврей. Член КПРС з 1945 року.

Після закінчення восьмирічної школи навчався в артилерійській спецшколі, а потім був направлений в артилерійське училище, яке закінчив у лютому 1943 року.

У боях радянсько-німецької війни з квітня 1943 року. Воював за визволення Донбасу, Правобережної України, Польщі, Чехословаччини у складі військ 1-го Українського фронту.

27 січня 1945 року прикрив переправу передової роти через Одер у районі населеного пункту Ністіц (західний район Хобеня, Польща) і захопив разом з нею плацдарм на лівому березі річки. Три дні відбивав натиск гітлерівців на плацдармі, забезпечивши утримання його до підходу головних сил дивізії. Батарея знищила танк, три БТР, багато вогневих точок противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені при захопленні і утриманні плацдарму на Одері старшому лейтенанту Рафаілу Семеновичу Павловському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8805).

В останніх боях війни, коли ішов бій на вулицях Праги, старший лейтенант Р. С. Павловський був важко поранений. Після лікування в госпіталі визнаний непридатним для служби в Армії.

У 1950 році закінчив Харківський юридичний інститут, потім аспірантуру. З 1953 року перебував на викладацькій роботі. У 1972 році призначений завідувачем кафедрою адміністративного права Харківського юридичного інституту. Автор понад 120 наукових і науково-методичних робіт. Доктор юридичних наук, професор.

Жив у Харкові. Помер 25 грудня 1989 року. Похований на кладовищі № 2 у Харкові.

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями. Лауреат Державної премії Української РСР (1981). В місті Борисполі на Алеї Героїв встановлено погруддя Рафаіла Павловського.



ЗАВІДУВАЧ КАФЕДР ДЕРЖАВНОГО ТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА, АДМІНІСТРАТИВНОГО ТА ФІНАНСОВОГО ПРАВА
Випускник 1950 р.

Доктор юридичних наук, професор, Герой Радянського Союзу
Народився 18 вересня 1924 р. у м. Борисполі Київської області.
У 1950 р. закінчив Харківський юридичний інститут, був зарахований до аспірантури на кафедру державного права.

В 1955 р. захистив кандидатську дисертацію «Основні принципи та етапи розвитку адміністративно-територіального устрою Радянської Соціалістичної держави». Протягом 1966–1982 рр. займав посади декана денного факультету. З 1972 по 1989 рр. завідував кафедрами державного та адміністративного права, адміністративного та фінансового права, а з 1979 р. – кафедрою адміністративного права. З 1976 р. – професор. У 1979 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Підготував 18 кандидатів юридичних наук.

Досліджував проблеми функціонування органів місцевої влади, соціалістичної демократії, становлення та розвитку місцевих рад, державного управління, систематизації та координації адміністративного законодавства, правового забезпечення управління народногосподарським комплексом, підвищення ефективності управлінської діяльності тощо. Опублікував понад 100 наукових праць. Брав активну участь у законопроектних роботах, зокрема в підготовці змін та доповнень до Конституції УРСР 1978 р., виборчого законодавства, Кодексу УРСР про адміністративні правопорушення 1984 р. та ін. Учасник Великої Вітчизняної війни. За мужність та відвагу, проявлені при форсуванні Одеру, йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна та медаллю «Золота Зірка», орденами Вітчизняної Війни І ступеня, Червоної Зірки та п’ятьма медалями. Лауреат Державної премії Української РСР за колективну працю «Історія держави і права Української РСР» (1976).
Помер 25 грудня 1989 р.

Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
Літопис випускників Національної Юридичнох Академії України Імені Ярослава Мудрого

Просмотров: 2781
Рейтинг: 0.0/0

Оставьте свое мнение

avatar