ВойтиРеклама на сайте

рецепти від читачів

Археологія

История города

На території сучасного Бориспільського району до наших днів збереглися поселення, городища, могильники, кургани, трапляються знахідки знарядь праці, побутових предметів різних епох, які є основним джерелом для вивчення стародавніх періодів історії. Завдяки дослідженням археологів ми володіємо великою кількістю матеріалів, що дають можливість простежити ці найдавніші етапи нашої історії.

Систематичне археологічне вивчення Дніпровського Лівобережжя почалося з другої половини XIX ст. На Бориспільщині одним з перших збирачів археологічних колекцій був Ф. Яновський, священик з села Вишеньок. Основу його колекції становлять кам'яні знаряддя праці доби неоліту (близько 1000 екземплярів). Тривалий час колекція Ф. Яновського зберігалася в інституті археології АН УРСР. Нині частина речей з цієї унікальної колекції експонується в Бориспільському музеї.

У різні роки в Бориспільському районі працювали відомі археологи, які зробили вагомий внесок у справу вивчення історії краю: М. Макаренко, М. Біляшівський, В. Ляскоронський, В.Козловська, М. Каргер, В. Ільїнська, О. Тереножкін, С. Березанська, В. Круц та інші. Більшість матеріалів з досліджень пам'яток становлять цінну археологічну колекцію Бориспільського історичного музею всього близько 4-ох тисяч одиниць зберігання. Унікальним експонатом музею є карта археологічних пам'яток краю. Розроблена засновником музею В.І. Йовою спільно з археологами В. Круцом і В. Погорілим, вона є результатом детального вивчення району.

Найдавнішим періодом в історії людського суспільства був кам'яний вік. Він тривав кілька сотень тисячоліть. За часом кам'яний вік ділиться на стародавній, середній і новий, або палеоліт, мезоліт, неоліт.

До доби палеоліту належать знайдені в Бориспільському районі рештки кісток мамонтів. Знахідки виявлено біля сіл: Гнідина, Кийлова, Рогозіва, Дударківа. Останні з них, поблизу Гнідина, виявлено наприкінці 90-х років XX ст.

Предметів, характерних для мезолітичної доби, у районі не виявлено. Без сумніву, це є тільки справою часу.

Новий кам'яний вік, або неоліт, в Україні датується VI – ІII тис. до н.е. Поселення цього часу зосереджувалися на берегах річок і озер, безпосередньо біля води, найчастіше на виступах піщаних терас, дюн або на островах, тобто поблизу місць, зручних для мисливства та рибальства. І саме численні знахідки поблизу Вишеньок, розташованих за 3 км від Дніпра, на березі невеличкої річки Золочі, створили селу славу справжньої археологічної скарбниці. Пам'ятки неолітичного часу біля Вишеньок – це залишки поселення на Будницькій горі та вже згадувані крем'яні вироби з колекції Ф. Яновського: скребки, тесла, проколки, ретушери, наконечники стріл, ножі.

На зміну неоліту приходить нова історична доба, перехідна від кам'яного віку до доби бронзи – енеоліт. У Середньому Подніпров'ї пам'ятки енеолітичного часу представлені поселеннями землеробсько-скотарських племен Трипільської культури (від назви села Трипілля на Київщині), в районі якого досліджено найбільш характерні її пам'ятки.

У Бориспільському районі найвідомішими є поселення, виявлені і досліджені біля сіл Процева, Салькова і Софіївки. Дослідження проводили на початку 70-х років XX ст. експедиція Інституту археології АН УРСР, яку очолював В. Круц. Названі поселення мають багато спільного і належать до одного етапу Трипільської культури – пізньотрипільський етап Софіївського типу. Найбільшу кількість матеріалів дали дослідження пізньотрипільського поселення (площа 3 га) та трупоспалюваного могильника.

Трипільці досягли порівняно високого рівня у виготовленні глиняного посуду, знарядь праці, використовували мідні вироби. Проте у побуті вони ще широко користувалися виробами з каменю, кістки й рогу диких тварин (оленя, лося, вепра). Тому при дослідженнях численними були знахідки уламків керамічного посуду (горщиків, глечиків, мисок, чаш), крем'яних сокир клиноподібної форми зі шліфованим лезом (типових виробів пізньотрипільського часу), фрагментів глиняних жіночих статуеток, моделей жител, прясел. До похоронного інвентаря (у могильнику) також входили: глиняний посуд, знаряддя праці, зброя і прикраси.

Наступний культурний історичний період – доба бронзи, що характеризується подальшим розвитком землеробства і скотарства, поширенням виробів з бронзи, з якої виготовляли різні знаряддя праці, зброю і прикраси. Проте повністю замінити вироби з каменю бронзові предмети ще не могли через свою порівняно малу кількість і фізичні властивості. У ранній період доби бронзи виготовлення саме кам'яних знарядь досягло високої досконалості.

У Бориспільському районі археологи дослідили близько тридцяти поховань доби бронзи (II – поч. І тис. до н.е.). Серед речей у похованнях переважали ліпний посуд, вироби з кістки. До періоду пізньої бронзи належить унікальна знахідка – орнаментована рогова ритуальна сокира, виявлена поблизу Дударкова 1962 року. Сокира, знайдена при розробці торф'яного болота, була розколота на дві частини. На жаль, до рук археолога В. Дяденка потрапила тільки половинка сокири. Друга її частина, через непорозуміння з робітниками, загубилася. Тепер ця цінна річ зберігається у Національному музеї історії України.

Поблизу Головурова археологи виявили і дослідили бронзоливарну майстерню XIII – XII ст. до н.е. Було знайдено 12 матриць з негативами серпів, кельтів, кинджалів, ножів, бритв, долот, тесел, наконечників списів. Тут же було знайдено і вироби з бронзи.

Знахідки на території сучасного Бориспільського району пам'яток пізнього періоду доби бронзи мають важливе значення для визначення їх зв'язку з пам'ятками раннього залізного віку, який замінив бронзовий на початку І тис. до н.е. У цей період територію лісостепової частини України населяли землеробсько-скотарські племена, і серед них праслов'янські. Починаючи з VII ст. до н.е., сюди приходять кочові проіранські племена скіфів, які дуже швидко підкорили причорноморські й подніпровські племена й справили великий вплив на всі сфери життя цих племен.

У Бориспільському районі є численні пам'ятки скіфської культури – кургани-могили біля Рогозова, Любарець, Іванкова, Мирного та на околицях Борисполя. Серед досліджених переважають здебільшого це поховання скіфів-воїнів. Крім зброї, серед якої типовими є залізні вістря списів, дротиків, залізні ножі, бронзові наконечники стріл, знайдено уламки грецького посуду, що вказує на зв'язок скіфів з античними містами Північного Причорномор'я.

Поблизу Мирного археологи виявили і дослідили жіноче поховання. Знайдено багато прикрас: золоті персні, дорогоцінне намисто, золоті сережки із синіми камінчиками, бронзове люстерко, шкіряний сагайдак з бронзовими тригранними вістрями для стріл, залізний кинджал з кістяною ручкою, жертовний ніж, чорнолакова чаша роботи грецьких майстрів та два прясла. Без сумніву, вказані предмети дають змогу стверджувати, що досліджувалося поховання багатої скіф'янки.

На межі нашої ери писемні Джерела вперше подають відомості про слов'ян. Слов'янські племена були автохтонами Східної Європи, жили тут ще в добу раннього заліза (про це ми вже говорили вище). Основною галуззю господарства східних слов'ян було землеробство. Важливе місце в їхньому житті займало тваринництво. Значну роль відігравали промисли: мисливство, рибальство, збиральництво. Розвивалися бронзоливарне, залізоробне, гончарне ремесла, обробка кості і дерева. Матеріальна культура осілих племен ранніх слов'ян у Бориспільському районі представлена кількома культурами: Зарубинецькою, Київською, Черняхівською. У дослідженнях поселень ранньослов'янської доби виявлено бронзові прикраси у великій кількості, скляні намиста, знаряддя праці, кераміку тощо.

Досліджені пам'ятки стародавніх культур на території сучасного Бориспільського району дають змогу говорити про її заселення від періоду кам'яного віку. Тобто поселення кам'яного, мідного, бронзового та раннього залізного віків становлять передісторію Бориспільського району.

"Історія рідного краю. Бориспільщина.", Наталія Йова, Тетяна Гойда

Просмотров: 2205
Рейтинг: 5.0/1

Оставьте свое мнение

avatar